24 травня на 95-му році життя відійшла у вічність поетеса, членкиня Братства вояків ОУН і УПА Волинського краю – Сіма Кордунова. Про це сповістив Перший міжрегіональний відділ Українського інституту національної пам’яті «УІНП.Волинь».
Її шлях розпочався 14 лютого 1931 року на Лаврівському хуторі, де вона народилася у великій родині. Лаврів, село з славетною історією, ще за життя Сіми називали «бандерівським», адже його мешканці відчайдушно трималися за ідеали свободи, що неодноразово коштувало їм життя та добробуту.
Її батько, Дмитро Кордунов, був хліборобом, але в душі – поетом. Він напам’ять знав «Кобзаря», а улюбленими піснями в родині були ті, що співали про Байду, Кармелюка, Морозенка – героїв, які не корилися жодній владі. У 1944 році його, як і багатьох волинян, насильно забрали з дому й заслали до далекої Уфи. Його життя обірвалося там – у засланні, де останній раз його бачили на поромі, змученого голодом, але навіть тоді не дозволили допомогти: «Пусть подыхает! На одного бандеровца буде менше!» Сім’я так і не дізналася, де його поховали. І саме через батькові пісні маленька Сіма пізнавала історію України – через рідну пісню, що розповідала про боротьбу та незламність.
Освіта була для неї шляхом до власної сили. Перші кроки – навчання у Лаврівській початковій школі, потім у Полонківській семирічці. Середню освіту здобула у Луцьку, у жіночій школі №3. У 1951 році закінчила Луцький учительський інститут за спеціальністю українська мова та література.
Кар’єру розпочала у селі Боратин Луцького району, віддано працюючи на благо української школи. Згодом вступила на історико-філологічний факультет Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки, який закінчила у 1959 році. Все своє життя вона присвятила навчанню молоді української мови та літератури, працюючи в школах Луцького району.
Її особисте життя також було сповнене любові: у шлюбі з Євгеном Мисливчуком народилися син Богдан і дочка Людмила, а далі – три онучки, дві правнучки та правнук.
Сіма Кордунова залишила по собі вагому літературну спадщину: 17 книг, компакт-диск та музичну збірку «Яснозора Волинь». Її творчість жила не лише на сторінках книжок, а й у численних альманахах – «Світязь», «Перевесло», колективних збірках студії «Зорі над Стиром».
Вона стала дипломанткою всеукраїнського конкурсу гумору та сатири «На межі тисячоліть» та здобула обласну літературно-мистецьку премію імені Агатангела Кримського.
Сіма Кордунова прожила життя, повне страждань і боротьби, любові та вірності ідеалам. Її ім’я закарбоване в пам’яті і нащої громади і Волині загалом – як світло, що не згасає.
