“Я тут живу і вважаю, що повинен робити для громади те, що в моїх силах”

Нині слава про Володимира Марчука лине далеко за межі і рідного Боратина і Волині. Ще б пак! Адже він – багаторічний директор найкращого сільського спортивного комплексу у Східній Європі! А ще саме у 2016 році разом із однодумцями зібрав команду футболістів, яка гідно змагалася із ветеранами київського “Динамо”. Тож більш детально про все у розмові з Володимиром Степановичем. 

На фото: Боратинський спорткомплекс став переможцем Х Міжнародного конкурсу “Кришталева цеглина”, який проводився у польському місті Люблін.

  • Розкажіть трішки про себе, про те, як доля привела у Боратин. 
  • Родом я із села Іванівка, що на Горохівщині. Батьки виховували семеро дітей – шість синів і доньку. Батько працював будівельником. А ще мав неабиякий хист до малювання. Згодом наша сім’я переїхала у село Рованці. Звелии там будинок. Я з дитинства захоплювався спортом. Закінчивши школу, вступив у ПТУ №2, де опановував фах будівельника. А далі була строкова служба, яку проходив у Кривому Розі. Опісля працював у Сибірі. Займався розробкою проектів для будівництва спорткомплексів, будинків культури тощо. Бо з дитинства мріяв стати архітектором. Деякий час був на заробітках за кордоном. Зокрема, працював у Німеччині. Згодом, повернувшись, відкрив власну фірму, яку назвав на честь доньки. З 2004 по 2020 рік був депутатом Боратинської сільської ради. Я тут живу і вважаю, що повинен робити для громади те, що в моїх силах. Тож спершу організував тренажерну площадку біля школи. Пригадую, якось приїхав у Рованці, а там саме будували стадіон. Я й сказав, що роблять не правильно, бо там глина і робити слід по-іншому. 

На фото: В робочому кабінеті

На фото: Генеральний план

На фото: Директор показує фото відомих гостей

  • Тож Сергій Яручик, голова сільської ради, доручив Вам цю роботу?
  • Так, він запитав, чи я можу взятися і довести все до толку. Я погодився. А згодом він запропонував мені взятися і за облаштування футбольного поля і будівництво спорткомплексу у Боратині. Я не відмовлявся. Намалював проект і весь час, поки тривало будівництво, а це два роки, займався усім – від сходинок на трибунах до облаштування футбольного поля. В 2009 році здали об’єкт і мене призначили на посаду директора. Відтоді й займаюся усіма питаннями, які пов’язані зі спорткомплексом і полем. А також опікуюся футбольними полями у Ратневі, Городищах, Гіркій Полонці, Промені, Рованцях. Кожного дня приїжджаю у спорткомплекс тут, в Боратині, аби підтримувати порядок, готувати до занять спортивний інвентар, доглядати за полем. Наше футбольне поле – одне із найкращих серед сільських територій як мінімум в Україні. Ми приймали тут міністрів, прем’єр-міністрів, іноземних гостей із США, багатьох європейських країн. Побували у нас і відомі тренери та спортсмени. Зокрема, Мирон Макревич – український футболіст і тренер, рекордсмен української вищої ліги за кількістю ігор у ранзі головного тренера, Ігор Бєланов – лауреат “Золотого М’яча”, віцечемпіон Європи – 1988 року, володар Кубка кубків – 1986. У 2009 році наш спорткомплекс став переможцем Х Міжнародного конкурсу “Кришталева цеглина”, який проводився у польському місті Люблін. І це було неабияке визнання та перемога. Також Міністерством молоді визнано Боратин “Найспортивнішим селом України”. Окрім цього, у 2004 році я був ініціатором будівництва школи у селі Рованці і керував цим процесом до здачі приміщення у 2009 році. Щоб отримати гроші на будівництво я зустрічався з Віктором Ющенко, який тоді був Президентом України, з Юлією Тимошенко, яка була прем’єр-міністром і виділила чотири мільйони на будівництво, з Володимиром Литвином, з Іваном Вакарчуком, тодішнім міністром освіти. Також мав чимало зустрічей з представниками місцевої влади – Володимиром Бондарем, тодішнім головою ОДА, детупатами. У 2021 році був заснований відділ культури і молодіжної політики Боратинської сільської ради, а в 2024 році ми відкрили спортивний клуб “Боратин” і я його очолюю. 

На фото: М’ячі, підписані відомими футболістами

  • Володимире Степановичу, Ви є одним із засновників футбольного клубу “Боратин”. Як усе розпочиналося і які є досягнення?
  • Цим питанням займався я разом із однодумцями. Спершу ми створили футбольну команду у селі Рованці. Купили перехідний кубок. Команда перемагала в районних, а згодом і обласних змаганнях. Коли в Боратині збудували спорткомплекс, то стало зрозумілим, що потрібна і своя футбольна команда. І нам вдалося це зробити у 2009 році ми заснували свою футбольну команду “Ласка”. Особливо плідною стала робота тренера Олександра Леончука. Спершу ми отримували перемогу на рівні району, тоді на рівні області. Згодом змагалися з ветеранами київського “Динамо”, здобули Кубок “Вілії” у 2016 році і виграли сертифікат на 100 тисяч гривень. Також стали переможцями Вищої ліги чемпіонату Луцького району з футболу 2020. А чемпіонами у Волинській області ми стали в 2013-2014 роках. Також стали володарями супер-кубка Волині. Нині маємо чотири дитячі команди, тож підростає гідна зміна. Наша молодь здобула ІІ місце у Чемпіонаті України з футзалу у 2023 році, ІІ місце в Чемпіонаті України в першому турі, ІІ місце в Чемпіонаті області. Пишаємося і своїми вихованями – Антоній Видриш грає у “Вересі”, Данило Гордовський за “Дніпро”, Рувим Кощук тренується за збірну України з футзалу. Багаторазовим бомбардиром Луцького району був Роман Москвич. Також у нас дві групи дітей займаються легкою атлетикою – тренер Вікторія Поліщук, три групи – акробатикою, тренер Пом’яновська Дар’я, багато дітей займаються волейболом та іншими видами спорту – біатлоном, веслуванням на байдарках та каное, стрільбою з лука, бойовими мистецтвами. Місцева влада створила усі умови для розвитку спорту і активно підтримує талановиту молодь.

На фото: Боратинські футболісти здобули Кубок “Вілії” у 2016 році і виграли сертифікат на 100 тисяч гривень.

На фото: Багаторазовий бомбардир Луцького району Роман Москвич

На фото: Кубки переможців

  • Футбольне поле Боратина славиться за межі не лише Волині, але й України. Поділіться його секретом.
  • Його секрет у моїй, до речі, авторській технології облаштування футбольного поля. Раніше тут були кагати в яких зберігали картоплю та кормовий буряк. Шар ґрунту заввишки один метр довелося знімати – цю землю ми відвозили до ставка. Кругом поля з центром всередині зроблена система дренажу і тому тут ніколи не стоїть вода. М’яке газонне покриття, яке відзначають усі футболісти, які приїжджають грати до нас, зроблене із 33% землі, 33% піску і 34% торфу. Висота шару – 40 сантиметрів. Розмір поля – 103 на 67 метрів. По колу бігова доріжка 400 метрів. Перший раз було висіяно 400 кілограмів насіння трави. Відтоді кожного року досіваємо по 100 кілограмів насіння, бо з часом коренева система трави відмирає. Також щороку використовуємо дві тонни спеціального міндобрива, яке вносимо весною і восени. Проводимо процедури мульчування і шипування, які покращують ріст трави. А також травлення і оздоровлення. Двічі на тиждень косимо траву. Також я облаштовував футбольні поля у селах Городище, Ратнів, Гірка Полонка, Промінь, Рованці – ними опікуюся і досі, в місті Горохів, на Рівненщині у селі Рафалівка. А також ще одне футбольне поле у Боратині – не так давно тут була бригада, городи, а нині проходять тренування та змагання. Його розмір 105 на 69 метрів. 

На фото: Ще одне футбольне поле у Боратині, де не так давно були городи

  • Володимире Степановичу, про що Ви мрієте? 
  • Я – людина справи, а не мрій. Я тут живу і вважаю, що повинен робити для громади те, що в моїх силах. Тому планую реконструкцію футбольного поля у селі Рованці, Гіркій Полонці. Покласти гуму на бігову доріжку в Боратині, облаштувати алею, зробити тенісні корти. Також хочу аби в школах громади три ввели гуртки футболу і відводили грі три години в тиждень. Потрібно ще більше розвивати в нашій громаді футбол і спорт загалом. Нині є десять футбольних команд і кожного року ми проводимо турнір на честь Захисників і Захисниць України. Проводимо турнір ветеранів АТО. Впевнений, що варто створити єдиний центр, який би координував діяльність усіх об’єктів спортивної інфраструктури, команд, гуртків які діють в нашій громаді. Також потрібно дбати про зміцнення матеріально-технічної бази. Багато років плідно працюю з Миколою Калишем, який відповідає за спортивно-масову роботу громади і разом із ним плануємо реалізувати багато цікавих і потрібних громаді проектів. Та найбільше моє бажання – наша перемога, аби усі діти мали щасливе дитинство і наша Батьківщина розвивалася, міцнішала, а життя українців стало комфортним.

На фото: Володимир Степанович – дбайливий господар!

Останні

У Радомишлі молодь знайомилася з українським кінематографом

15 вересня сільський будинок культури в Радомишлі став простором...

Що покласти в погребі, щоб миші не їли картоплю: 3 натуральні засоби

Зберегти коренеплоди неушкодженими допоможуть прості підручні та природні засоби,...

Безоплатне зуболікування та протезування: де отримати послуги

Скористатися послугами можна незалежно від місця проживання чи реєстрації....

Освіта з психології: жителі громади можуть вступити до Академії

Додатковий набір відбувається за спеціальністю С4 «Психологія». Вступникам пропонують...
spot_img

Популярні

“Багато цікавого про минуле втрачається і ми маємо зберегти все це для майбутніх поколінь”

Сьогодні відзначає день народження Руслана Фурман, очільниця бібліотеки села...

Повітряна тривога на залізниці: як діяти пасажирам

Залізнична інфраструктура та рухомий склад можуть опинитися під загрозою...

“Насіння це харчова безпека: є насіння – буде урожай”

На обійсті Наталії Боярчук із села Гірка Полонка Боратинської...

Жителі громади можуть отримати до 2,5 млн грн на започаткування та розвиток бізнесу

Для українців, які планують започаткувати власну справу або вже...

Дітям ветеранів компенсуватимуть вартість контрактного навчання

Державна програма підтримки дітей ветеранів та ветеранок продовжить діяти...
Схожі новини

У Радомишлі молодь знайомилася з українським кінематографом

15 вересня сільський будинок культури в Радомишлі став простором для дитячого та молодіжного кіноперегляду. Для юних глядачів підготували показ сучасної вітчизняної стрічки. Вітчизняний екранний простір...

Що покласти в погребі, щоб миші не їли картоплю: 3 натуральні засоби

Зберегти коренеплоди неушкодженими допоможуть прості підручні та природні засоби, чий різкий запах перекриває привабливі аромати їжі та відлякує шкідників. 1. Сухі букети полину чи пижма Ці...

Безоплатне зуболікування та протезування: де отримати послуги

Скористатися послугами можна незалежно від місця проживання чи реєстрації. Для цього потрібно звернутися до медичного закладу Волині, який має відповідний договір із Національною службою...