“Рідне село занепадає, і душа від цього болить”

Жителі села Баківці Ірину Оксенюк люблять і дуже цінують. Ще б пак! Адже ця вродлива і дуже привітна жінка з 2003 року працює бібліотекарем, дбаючи про поповнення книжкового фонду, про те, аби діти та дорослі читали книги. А ще вона – досліджує історію села і знає про нього чи не найбільше у Баківцях. Тому її часто називають “Берегинею історії Баківців”.

На фото: Жителі села Баківці Ірину Оксенюк люблять і дуже цінують

  • Змалку я дуже любила родинні свята, коли з’їжджалися усі родичі, – розповідає пані Ірина. – Пам’ятаю, як згадували минувшину. Оті розповіді “А от колись було…” мені дуже подобалися. Бо ж з них ми, дітвора, черпали знання з історії рідного краю. Як дослідили археологи, ця територія була заселена ще в епоху пізнього палеоліту, а перша письмова згадка про Баківці зустрічається у 1545 році – в “Описі замків Володимирського, Луцького і Кременецького” йшлося про те, що село було власністю Стецька, Грицька і Семена Єловичів, які були знаними шляхтичами. Згодом село перейшло у власність родини Троцевських, тоді Бушинських, Янковських, Куличків. Тут мешкало багато чехів. До речі, українці здебільшого жили на хуторах. Й досі старожили пам’ятають назви цих хуторів та місце, де вони знаходилися – Зайців хутір, Микольців хутір, П’ятихатки, Застав’я. На початку минулого століття село входило до Полонківської волості Луцького повіту Волинської губернії. Тут діяло дві школи – для українців і для чехів. 

На фото: В Баківцях похоронений волосний старшина Полонківської волості

Через Баківці протікала велика і мальовнича річка Сорока. Подейкують, що назва походить від сорока джерел, води яких її живили. Річкою плавали баржі, був облаштований великий піщаний пляж. 

На фото: На пляжі річки Сорока любили загоряти. А ще – річку обожнювали рибаки

  • А ще була гребля і міст через річку, – веде розповідь пані Ірина. – Подейкують, що одного дня кучер дуже швидко гнав коней і в якусь мить карета зірвалася у воду. Потонули коні, карета та син власниці цих земель. У відчаї від втрати, жінка наказала загатити вовною усі джерела. Відтоді, кажуть, річка почала міліти. В нашому селі діяла філія товариства “Луцька повітова Просвіта”, бібліотека. А також драматичний гурток, учасники якого виступали навіть у навколишніх селах.  Був духовий оркестр. Коли розпочалася Друга світова війна, то євреї та поляки, які також мешкали у Баківцях, почали виїжджати. Згодом на Батьківщину повернулися чехи, натомість приїхали етнічні українці зі Словаччини, яких переселили в рамках угоди між Радянським Союзом та Чехословацької соціалістичної республіки, що була укладена у 1947 році. 

На фото: Чеська школа. Згодом початкова школа в Баківцях

На фото: Місцеві медики

На фото: Школа для українських дітей . Баківці 1939 – 1940 роки

Коли розпочалася колективізація і в господарів забирали коней, корів, реманент і землю, люди з хуторів переселялися у село. Певний час тут діяв колгосп, а згодом радгосп “Перемога”, який був третім у районі за успішністю. 

  • В цей період відбувалася активна розбудова села, – каже жінка. – Радгосп будував оселі для своїх працівників. Було зведено великий дитячий садочок, приміщення контори, лікарня на 25 місць. У приміщенні, яке звели чехи для свого проживання, діяв пологовий будинок. Далеко за межами Баківців була відома баківецька цегла, яку виробляв цегельний завод, який відкрили у 1954 році. Річ у тім, що тут високоякісна глина, відтак і цегла отримала високі оцінки будівельників. Для працівників цегельного заводу був збудований гуртожиток. Також працювала ветеринарна лікарня, хмелярня, молочарня, магазини, Будинок культури. На свята виступав духовий оркестр, а згодом інструментальний ансамбль. Окрім цього, крутили кіно, працювала бібліотека. Порибалити на річці приїздили навіть з сіл сусідньої Рівненщини. Бо слава про баківські карасі линула далеко. Бо ж риба не мала запаху мулу і водночас була трішечки солодкою на смак. Люди були забезпечені роботою, відтак не виїжджали з села у пошуках кращого життя. На жаль, сьогодні село занепадає і душа від цього болить.

В просторій бібліотеці дуже затишно та гарно і відразу з’являється бажання завітати сюди ще. Стелажі з книгами прикрашені розкішними вишитими рушниками. Причому, тут є як нові, сучасні роботи, так і давні, вік яких сягає декількох десятиліть. Зокрема, є вишита сорочка Василя Бороденка, який багато років був старостою місцевого храму. На полицях та підвіконниках – горщики з пишними квітами. 

На фото: Стелажі з книгами прикрашені розкішними вишитими рушниками

На фото: Найстарша читачка бібліотеки Гапон Надія Данилів на 1940 року народження

  • За час роботи переконалася у тому, що читають ті, хто любить книги, – стверджує бібліотекар. – У нас є так читачі такого літнього віку, що, знаючи їхні уподобання, ношу книги їм додому. Сьогодні з’являється багато цікавої літератури. Тож з поповненням книжкового фонду нам допомагає Боратинська сільська рада. Читачам до вподоби книги українських авторів. Популярними авторами є Василь Шкляр, Володимир Лис, Надія Гуменюк та інші. Я мрію про той благословенний час, коли в Україні розпочнеться відродження села. Адже кожне село – це жива скарбниця безцінних перлин: мудрість його людей, шепіт давньої історії, щедрість природних дарів і, понад усе, наше майбутнє – вільне і щасливе! 
Останні

У Радомишлі молодь знайомилася з українським кінематографом

15 вересня сільський будинок культури в Радомишлі став простором...

Що покласти в погребі, щоб миші не їли картоплю: 3 натуральні засоби

Зберегти коренеплоди неушкодженими допоможуть прості підручні та природні засоби,...

Безоплатне зуболікування та протезування: де отримати послуги

Скористатися послугами можна незалежно від місця проживання чи реєстрації....

Освіта з психології: жителі громади можуть вступити до Академії

Додатковий набір відбувається за спеціальністю С4 «Психологія». Вступникам пропонують...
spot_img

Популярні

“Багато цікавого про минуле втрачається і ми маємо зберегти все це для майбутніх поколінь”

Сьогодні відзначає день народження Руслана Фурман, очільниця бібліотеки села...

“Насіння це харчова безпека: є насіння – буде урожай”

На обійсті Наталії Боярчук із села Гірка Полонка Боратинської...

Повітряна тривога на залізниці: як діяти пасажирам

Залізнична інфраструктура та рухомий склад можуть опинитися під загрозою...

Жителі громади можуть отримати до 2,5 млн грн на започаткування та розвиток бізнесу

Для українців, які планують започаткувати власну справу або вже...

Дітям ветеранів компенсуватимуть вартість контрактного навчання

Державна програма підтримки дітей ветеранів та ветеранок продовжить діяти...
Схожі новини

У Радомишлі молодь знайомилася з українським кінематографом

15 вересня сільський будинок культури в Радомишлі став простором для дитячого та молодіжного кіноперегляду. Для юних глядачів підготували показ сучасної вітчизняної стрічки. Вітчизняний екранний простір...

Що покласти в погребі, щоб миші не їли картоплю: 3 натуральні засоби

Зберегти коренеплоди неушкодженими допоможуть прості підручні та природні засоби, чий різкий запах перекриває привабливі аромати їжі та відлякує шкідників. 1. Сухі букети полину чи пижма Ці...

Безоплатне зуболікування та протезування: де отримати послуги

Скористатися послугами можна незалежно від місця проживання чи реєстрації. Для цього потрібно звернутися до медичного закладу Волині, який має відповідний договір із Національною службою...