В обійсті пані Ганни Кравець квіти радують очі з ранньої весни до пізньої осені. Недарма ж сусіди й гості кличуть її «королевою квітів». Та є серед її улюбленців один по-особливому дивовижний гість. Це — бересклет, справжній хамелеон серед декоративних чагарників.
- У мене ростуть вічнозелені види, однак є види, які з приходом осені перевдягаються у вогняно-червоні, пурпурові або бордові шати, – розповідає квітникарка із села Голишів Боратинської громади. – Належить бересклет до однойменної родини бересклетових, яка включає понад 200 видів. Серед них трапляються як невеликі декоративні кущики, так і справжні вічнозелені дерева. Ця рослина дивує формами, кольорами та здатністю пристосовуватись до різних умов вирощування. У дикій природі бересклет можна зустріти в Європі, Азії, Північній Америці, а також в Австралії. Найбільше він полюбляє зволожені місцини — заплави річок, лісові галявини, місця з родючим ґрунтом.

Слов’яни вбачали в цій рослині щось містичне, а тому й дали їй багато імен: «вовче око», «боже око», «саклак», «куряча сліпота»… Остання назва, до речі, й дотепер побутує в деяких селах. Сьогодні бересклет — справжній скарб у руках ландшафтного дизайнера. Його використовують: для створення густих живоплотів; маскування непривабливих зон (гаражі, лічильники, технічні споруди); озеленення бордюрів; декору альпійських гірок. Його перевага — не лише краса, а й різноманіття: форми — від компактних кущиків до дерев заввишки з хату; листя — від класичного зеленого до строкатого, плямистого, з облямівкою; розміри — від мініатюрних до велетнів; морозостійкість — для більшості регіонів України бересклет чудово підходить.
- Ідеальні періоди для висадки це весна, однак висаджувати слід одразу після сходження снігу (березень-квітень) і осінь, висаджувати слід під час листопаду, тобто в жовтні, – наголошує Ганна Петрівна. – Варто пам’ятати, що: зеленолисті сорти краще почуваються в легкій півтіні, а ось строкатолисті види полюбляють сонце. Грунт має бути легкий і добре дренований, родючий, нейтральної або слабколужної реакції. Також необхідно уникати ділянок із високим рівнем ґрунтових вод — коріння бересклета дуже чутливе до застою вологи. Слід викопати яму, в півтора-два рази більшу за кореневу систему. На дно покласти дренаж: пісок, керамзит або биту цеглу. Засипати суміш компосту та садової землі. Посадити кущ, розправивши коріння. Засипати землю частинами, ущільнюючи кожен шар. Полити щедро, далі — полив щодня протягом тижня.
Бересклет: вирощування, догляд та особливості рослини
Бересклет не вимогливий у догляді, однак певні моменти варто знати. Передусім це стосується поливу – його слід проводити у спекотні дні раз на п’ять-шість днів. Полив слід здійснювати лише увечері. Після поливу — обов’язково мульчувати сухою землею або тирсою, щоб зберегти вологу. Також варто подбати й про підживлення. Весною і восени слід вносити комплексне добриво для декоративних культур. У разі вирощування в контейнері — підживлювати частіше, з урахуванням обмеженого об’єму ґрунту.
- Що стосується обрізки, то формувальну проводжу навесні, а санітарну впродовж усього сезону, видаляючи пошкоджені, сухі та хворі гілки, – каже господиня. – Хочу зауважити, що розмножувати бересклет можна декількома способами. Для розмноження живцями найкращий період — червень-липень. Зрізаються напівздерев’янілі верхівки (7–10 см). Вкорінюють у суміші торфу й піску, накривають плівкою. Вкорінення — за 1,5–2 місяці. Для розмноження відводками навесні пригинають нижні гілки, пришпилюють, присипають. Восени можна пересаджувати. Популярним є розмноження кореневими нащадками. Для цього навесні відокремлюють сильні пагони з коренем. Пересаджують на нове місце без очищення від ґрунту. Розмноження поділом куща актуальне для карликових сортів. З цією метою відокремлюють частину куща лопатою, вкорочують пагони та пересаджують.
Є чимало видів бересклета. До найпопулярніших відносяться наступні:
Бересклет бородавчастий (Euonymus verrucosa) виростає заввишки від двох до шести метрів. Йому притаманні зелені гілки з темними «бородавками». Листя восени рожевіє. характеризується тіньовитривалістю і невибагливістю.

Бересклет європейський (Euonymus europaea) виростає заввишки до шести метрів. Морозостійкий, витримує спеку. Йому характерні яскраві бордові плоди та листя восени. Чудово підходить для алей та скверів.

Бересклет Форчуна (Euonymus fortunei) є сланким кущиком. Його популярні сорти: Gracilis має оригінальне строкате листя, Emerald Gold характерний жовто-зеленими плямистими листками.

Бересклет японський (Euonymus japonica) чудово підходить для вирощування в кімнаті і має шкірясте, декоративне листя. В холодну пору року потребує тепла і турботи, в теплий період догляд є стандатним.

Бересклет Маака (Euonymus maackii) виростає заввишки до восьми метрів. Восени його листя має красивий пурпуровий колір.

- Бересклет має доволі міцний імунітет, але інколи його атакують комахи або грибкові хвороби, – наголошує пані Ганна. – Бересклет — не просто кущ. У кожному саду він може стати яскравим акцентом — чи то в живоплоті, чи в контейнері на терасі. Завдяки багатству форм і кольорів, він прикрасить і класичний ландшафт, і сучасну ділянку.



