13 квітня у клубі-музеї бджільництва села Баїв відбулася щира та зворушлива подія — презентація книги «Зосим з Баєва».
- Цього дня заклад наповнився людьми, яких об’єднали інтерес до нової книги, повага до історії та щире прагнення зберегти пам’ять про минуле. Атмосфера заходу була теплою і душевною — ніби жива розмова між поколіннями, що продовжується крізь роки. Авторами видання стали Анатолій Левчук та Зосим Мельничук. Протягом багатьох років Зосим Вікторович збирав унікальні матеріали, фіксував спогади та деталі життя, а Анатолій Левчук зміг осмислити цей великий пласт і втілити його у цілісному літературному творі, — повідомляють на сайті Боратинської сільської ради.
Книга складається з чотирьох розділів, які відображають різні періоди життя та водночас цілу епоху:
- «Коріння роду»
- «Війна у юності моїй»
- «Життя прожити — не поле перейти»
- «Дар Божий»
Під час презентації кожен із цих розділів ожив завдяки виступам запрошених гостей. Своїми думками та спогадами поділилися вчителька історії Оксана Цесля, донька героя книги Валентина Крамар, а також докторка філологічних наук, професорка Марія Моклиця.

Особливо зворушливим став виступ самого Зосима Мельничука, який поділився спогадами про власне життя та мудрістю, почутою ще від дідуся. Він нагадав просту істину: одну лозину легко зламати, а зв’язані разом — майже неможливо. Саме в єдності народжується справжня сила. Окрасою заходу стала невелика театралізована постановка за мотивами книги, яка допомогла присутнім глибше відчути дух часу та побачити історію очима людини, що її прожила.

Видання «Зосим з Баєва» — це більше, ніж розповідь про одну долю. Це погляд крізь десятиліття, жива пам’ять про епохи, які змінювалися, але зберігали головне — людську гідність, віру та силу духу. Символічно, що подія відбулася напередодні поважної дати. 15 квітня Зосим Мельничук відзначає 98-річчя.

У громаді щиро вітають ювіляра, бажаючи йому міцного здоров’я, душевного спокою, родинного тепла та ще багатьох світлих років життя. Його мудрість, досвід і любов до історії рідного краю залишаються безцінним скарбом для наступних поколінь.



