Вчора, 6 квітня, зупинилося серце Франца Андрійовича Черняка. Народний художник України, професор, корифей сучасного українського художнього склярства помер на 87-му році життя.
Митець народився 10 липня 1938 року у словацькому селі Лютина. Однак взимку 1947 року радянська влада примусово переселила його родину на Волинь. Так переселенці опинилися у селі Боратин. Саме звідси і розпочався творчий шлях Франца Андрійовича. Згодом він не раз пригадував, що саме красиві місцини нашого села, його привітні та працьовиті люди надихали на створення нових робіт. Талановитий юнак закінчив Львівське прикладне училище ім. І. Труша, а згодом і Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва. Працював головним художником на Львівській експериментальній кераміко-скульптурній фабриці. Був автором багатьох композицій. А також учасником різноманітних всеукраїнських та міжнародних виставок і симпозіумів. Майже пів століття він займався гутництвом, опановуючи секрети природи скла.
Нині роботи Франца Андрійовича відомі в усіх куточках світу. Ними можна помилуватися в музеях Києва, Польці, Словаччини, Німеччини, Франції та інших європейських країнах. Окрім цього вони є у музеї Нью-Йорка та приватних колекціях по всьому світу.
Він часто згадував дитячі та юнацькі роки в дорогому серцю Боратині. Тож заповів, аби його похоронили у нашому селі.
