Міністерство у справах ветеранів України підготувало рекомендації, що допоможуть коректно й делікатно комунікувати з ветеранами та ветеранками, які мають інвалідність.
– Насамперед пам’ятайте: ветеран чи ветеранка з інвалідністю залишаються особистістю зі своїм характером, досвідом та почуттям гумору, – повідомляють на сайті Боратинської сільської ради. – Говоріть із ними відкрито й щиро, так само, як ви б спілкувалися з будь-ким іншим у подібній ситуації. Отож, у центрі – людина, а не її інвалідність. Далі…
…Природність і повага
Якщо заведено потиснути руку при знайомстві – робіть це й з людиною, яка користується протезом чи має обмеження у русі. Це жест поваги, що допомагає уникнути штучності у спілкуванні.
…Враховуйте індивідуальні особливості
Кожна людина різна. Якщо співрозмовник має проблеми зі слухом – говоріть трохи голосніше; якщо є мовленнєві труднощі – дайте більше часу на відповідь і не перебивайте.
…Особистий простір
Спілкуйтеся так, щоб бути на рівні обличчя співрозмовника, але уникайте доторків до його речей – наприклад, колісного крісла. Це вважається частиною особистого простору.
…Запитуйте і слухайте
Не бійтеся ставити прості запитання: «Чи зручно так?», «Можу допомогти? Як саме?». Якщо вам відмовляють – сприймайте це з повагою.
…Делікатність у гуморі та співчутті
Ветерани можуть жартувати навіть про важкі життєві обставини. У таких випадках важливо не демонструвати надмірної емоційності чи жалю – це створює бар’єр. Співчуття доречне, а ось жалість принижує.
Дотримуючись цих простих правил, ми демонструємо справжню повагу й підтримку нашим Захисникам і Захисницям, які пройшли крізь надзвичайні випробування та залишаються прикладом гідності й сили.
