Сьогодні, коли в Україні вшановують пам’ять захисників, які загинули, відстоюючи територіальну цілісність нашої країни, у Боратині відбулося урочисте відкриття Меморіалу пам’яті Героїв громади. Вшанувати пам’ять полеглих зібралося багато людей з усіх куточків громади – родичі, друзі, сусіди – усі ті, хто знав Героїв, хто захотів бути на відкритті, яке було дуже зворушливим і щемким.
За час війни Гімн України набув особливої сили: його співали крізь сльози, з глибокою любов’ю й болем у серці, бо тепер він значить для нас більше, ніж будь-коли. Після хвилини мовчання, якою вшанували Героїв, учні Школи мистецтв Боратинської сільської ради підняли державний стяг.
- Меморіал пам’яті це вічне нагадування про Героїв громади, а його шпилі це міст між землею і небом, – наголосила Оксана Кравчук, виконувач обов’язків начальника відділу культури та молодіжної політики Боратинської сільської ради, надаючи почесне право відкрити меморіал дітям. – А птахи, що здіймаються – символізують душі наших воїнів – вільні, світлі й безсмертні.
Українське сонце зійшло,
Хай яскраво світить воно!
Дорого заплачено –
Ми їх не пробачимо! – саме під цю щемливу пісню біло відкрито Меморіал. Опісля – хвилина мовчання під час якої ведуча назвала імена та прізвища Героїв, портрети яких розміщені на Меморіалі. Краялося від болю серце, бо усім – ще жити і жити, якби не війна. Особливо боляче було дивитися на зчорнілих від горя матерів, на вдів, на діточок, які стали напівсиротами.
- Ваші батьки – неймовірний приклад мужності й честі, а ви є їх продовженням, – мовила ведуча. – У вас тече кров ваших батьків – кров мужності та сили.
До слова запросили Анну Климюк, маму полеглого Героя Ігоря Климюка. Жінка, в очах якої був біль і сум, наголосила, що так, як ми віримо у воскресіння померлого Христа, ми маємо вірити, що наші полеглі Герої також живі.
- Христос воскрес і ми постійно відчуваємо Його присутність у нашому житті, – наголосила вона. – Так і наші діти у небі над нами з жовто-блакитними стягами. Вони не планували помирати, але були готові віддати стукіт серця за Україну. Тому сьогодні ми маємо жити за себе і за них. А також зробити удвічі більше добрих справ.
На відкритті Меморіалу були присутні представники влади – Іван Рудницький, голова Волинської ОВА, В’ячеслав Рубльов, народний депутат, Віталія Прокопчук, керівниця обласного управління з питань ветеранської політики, Тетяна Павлова-Багрійчук, голова Луцької районної ради. Григорій Недопад, голова Волинської обласної ради, наголосив, що полеглі Герої сьогодні могли б жити, займатися улюбленими справами, ростити дітей.
- Але Батьківщина покликала і вони пішли, – мовив Григорій Вікторович. – Пішли захищати кожного із нас, громаду, нашу Батьківщину. Тому ми повинні пам’ятати, якою ціною сьогодні ми маємо сонячне небо. Герої не вмирають, вони у нашій пам’яті, серцях.
Особливо зворушливо прозвучали слова Сергія Яручика, голови Боратинської сільської ради.
- Сьогодні наша громада схиляє голови у пам’яті перед тими, хто віддав найдорожче – своє життя – за кожного з нас, за свободу та територіальну цілісність України, – мовив він. – Це величезна жертва, яку ми не маємо права забути. Наш святий обов’язок – берегти пам’ять про героїв, які відійшли у небеса, та продовжувати їхню справу. Ми повинні ухвалювати рішення чесні й справедливі, що служитимуть виключно на благо нашої громади та всієї України.
Опісля протоієрей Іван Пахолок, настоятель Хрестовоздвиженського храму у селі Боратин, протоієрей Володимир Курко, настоятель храму на честь перенесення мощей святителя Миколай Мирлікійського чудотворця у селі Голишів, протоієрей Володимир Дрозд, настоятель Свято-Михайлівського храму, що у селі Промінь, протоієрей Сергій Коць, настоятель Свято-Пантелеймонівський храму, що у селі Рованці, протоієрей Олег Походзей, настоятель Свято-Вознесенського храму у селі Оздів та інші священники громади на чолі із прототоієреєм Володимиром Присяжнюком, луцький районним деканом, настоятелем храму Воскресіння Господнього, що у селі Гірка Полонка відслужили заупокійну панахиду за полеглих Героїв, пом’янувши кожного поіменно. У скорботній тиші «Вічну пам’ять» співали зі сльозами в очах. Після цього священнослужителі освятили меморіал, віддаючи шану загиблим.
- Цей Меморіал стане вічним нагадуванням про Героїв, які віддали найдорожче – своє життя – заради мирного неба над Україною, щасливого дитинства наших дітей, заради кожного з нас, – з болем у голосі сказав протоієрей Володимир Дрозд, настоятель Свято-Михайлівського храму в селі Промінь. – Меморіал свідчитиме про їхній подвиг і буде осередком нашої пам’яті. Сьогодні Православна Церква України відзначає свято Усікновення голови Івана Хрестителя. І ми бачимо, як у наш час новітній Ірод знову проливає кров, розв’язавши цю жахливу війну. Але навіть у темряві наш народ зберігає світло віри, правди й пам’яті про тих, хто поліг за Україну.
Пісня «Українське сонце зійшло» лунала, коли дитячі руки випускали у небо жовті та блакитні кулі з пташками з паперу. Вітер поніс їх до небес – туди, де живе пам’ять і де вічно перебувають душі полеглих Героїв. Після цього відбулося покладання квітів – нескінченним потоком люди несли букети. У багатьох на очах бриніли сльози, а вуста шепотіли тиху молитву.
- Ідея вшанувати пам’ять полеглих Героїв у такий спосіб виникла ще рік тому, – розповідає Оксана Кравчук. – Після її схвалення сільська рада запросила до співпраці дизайнерів, яким передали наше бачення Меморіалу. Вони розпочали роботу над проєктом. Тепер кожен охочий, відсканувавши QR-код, може перейти на сайт Боратинської сільської ради й ознайомитися з біографіями всіх Героїв.
