Під час зимового зберігання саджанці іноді підсихають. Якщо проблему помітити вчасно, рослину ще можна відновити й надалі отримати повноцінний посадковий матеріал.
Найпростіший спосіб перевірити життєздатність саджанця — подряпати кору нігтем або ножем. Яскраво-зелений колір під корою свідчить про достатню вологу. Тьмяно-зелений або жовтуватий означає початок зневоднення. Коричневий чи білий сухий шар зазвичай вказує на сильне пересихання або загибель рослини. Важливий показник — стан кори. У здорового саджанця вона гладенька, пружна й з легким блиском. Поява дрібних зморшок і матовість сигналізують про втрату внутрішніх запасів вологи. Також варто перевірити гнучкість гілок. Живі пагони легко згинаються і повертаються у початкове положення. Пересохлі — або надто м’які й «порожні», або ламаються з тріском. Стан бруньок теж має значення. Пружні, щільно прикріплені бруньки з вологою зеленою серцевиною — ознака живої рослини. Сухі бруньки легко осипаються й нагадують папір на дотик.
Якщо саджанець почав пересихати, його разом із корінням варто занурити у воду кімнатної температури на 12–24 години, за потреби додавши стимулятор росту. Водночас слід перевірити вологість субстрату, в якому він зберігається. Усередині він має бути злегка вологим, навіть якщо поверхня суха.
Для підтримання оптимальних умов у приміщенні бажано підвищити вологість повітря до приблизно 80%. Якщо після зволоження кора розгладилася, а бруньки залишилися пружними, саджанець здатен нормально відновитися, хоч і з невеликою затримкою навесні. У разі часткового відновлення під час посадки слід коротше обрізати гілки, регулярно поливати рослину та не допускати пересихання ґрунту. Квіти в перший рік краще видалити, щоб спрямувати сили на укорінення.
Реанімація підсохлого саджанця доцільна, якщо це цінний або рідкісний сорт і ви готові приділяти йому підвищену увагу. Для закладання саду зазвичай раціональніше обрати нові, добре збережені саджанці.
