1 лютого у Лаврівському ліцеї Боратинської громади відбувся волейбольний турнір, присвячений пам’яті загиблих Захисників України — жителів села Лаврів, які віддали свої життя, боронячи незалежність і територіальну цілісність держави.
Цей спортивний захід став даниною шани Героям:
Михайлу Палошу,
Вадиму Сілаєву,
Олегу Профатилу,
Миколі Журальову,
Андрію Трачуку,
Олександру Лучку,
Дмитру Луцику,
Юрію Мельничуку,
Григорію Музичуку,
Віталію Дуді.
Турнір був значно більшим, ніж просто змагання. Кожен розіграш м’яча наповнювався глибоким змістом, кожне здобуте очко ставало символом вдячності, а кожна хвилина на майданчику — мовчазною молитвою за тих, хто вже не повернеться, але назавжди залишиться в серцях громади.
Гра вирізнялася напруженістю, витримкою та справжнім чоловічим характером. На спортивному майданчику відчувалася не лише боротьба за перемогу — там панували пам’ять, єдність і сила духу. Для жителів Лаврова цей турнір мав особливе значення: вони грали за своїх земляків, за друзів і знайомих, з якими колись ділили шкільні роки, мрії та спортивні емоції.
Кожна подача звучала як «пам’ятаємо», кожен виграний м’яч — як «продовжуємо боротися». Турнір став ще одним доказом того, що пам’ять про Героїв живе не лише у словах, а й у справах.
Результати турніру:
- І місце — Лаврів
- ІІ місце — Радомишль
- ІІІ місце — Гірка Полонка
Та попри спортивні підсумки, головним цього дня була не таблиця результатів. Турнір об’єднав громаду навколо спільних цінностей — пам’яті, поваги й підтримки одне одного. Це був день, коли спорт став мовою вдячності та сили.
Вічна пам’ять Героям.
Слава Україні!
Героям Слава!
