Восени минулого року в Боратинській громаді відбулися благодійні фестивалі «РідFest», що об’єднали мешканців навколо підтримки українських військових. Однією з найочікуваніших подій стала лотерея з призами, головним серед яких був туристичний тур Європою.
- Саме цей приз дістався жительці села Ратнів Валентині Мартинюк. Випадковий виграш згодом перетворився для неї на подорож мрії та символ нового життєвого етапу, – повідомляють на сайті Боратинської сільської ради.
Ще дорогою на фестиваль жінка зізнається: інтуїтивно відчувала, що хотіла б виграти саме подорож. Вона придбала кілька квитків, ще частину взяла її свекруха, наполягаючи, щоб витягувала їх саме Валентина. Коли ж пролунали номери виграшних білетів, жінка спершу не повірила, що серед них є її. Того дня доля усміхнулася їй двічі: окрім головного призу, Валентина отримала ще й сертифікат на покупки в мережі магазинів «Family». Спочатку переможниці запропонували тур «Італійський вікенд: Венеція + Верона». Однак через недобір групи маршрут змінили на подорож «Неймовірна Швейцарія та Ельзас». П’ять днів, п’ять країн — Австрія, Ліхтенштейн, Швейцарія, Франція та Чехія — стали справжнім відкриттям для мандрівниці.
Жінка згадує, що найбільше її вразили гірські краєвиди, скелі та затишні міста, які ніби зійшли з листівок. Особливі емоції подарували екскурсії, різдвяні ярмарки та моменти, коли можна було просто гуляти, вдивляючись у нові для себе місця і не вірячи, що це відбувається насправді. Одним із найяскравіших вражень став австрійський Гальштат — мальовниче містечко між озером і горами. Не менш сильні почуття викликало й швейцарське село Лаутербруннен із водоспадами та величними скелями, що здіймалися просто над головою. Теплі спогади залишила і маленька крамничка з виробами ручної роботи, де Валентина придбала браслет, створений майстринею буквально напередодні. Найціннішою подією подорожі стала зустріч із двоюрідною сестрою у Празі. За словами Валентини, раніше вони бачилися здебільшого за складних обставин, а цього разу вперше за довгий час змогли спокійно прогулятися містом і просто побути разом.
Поїздка тривала з 20 до 24 грудня, а повернення додому припало на ніч Різдва. Хоч дорога автобусом була довгою та виснажливою, емоційне піднесення перекрило втому й подарувало відчуття відновлення. Жінка зізнається: цей виграш став для неї особливим знаком. Понад рік тому вона втратила чоловіка — захисника України Олександра Мартинюка. Рідні переконані, що ця подорож стала своєрідною підтримкою і можливістю бодай ненадовго відволіктися від болю.
Валентина щиро подякувала організаторам фестивалю за шанс знову відчути радість життя. За її словами, ця поїздка допомогла глибше усвідомити важливість родинних зв’язків і тієї невидимої нитки, що поєднує покоління.
Її історія стала нагадуванням: навіть після важких втрат життя триває, а підтримка громади та щирі ініціативи здатні подарувати людині нову віру, сили й натхнення рухатися далі.
