Історична спадщина Боратина вирізняється багатством пам’яток різних епох — від археологічних знахідок кам’яного та бронзового віку до забудови початку ХХ століття, пов’язаної з чеськими переселенцями. Проте особливе місце серед них посідає Боратинський форт — унікальна фортифікаційна споруда, оповита таємницями та спогадами минулого.
- Його поява пов’язана з військовими планами Російської імперії наприкінці ХІХ століття. У період правління імператора Олександра ІІІ, готуючись до можливої оборони Луцька, навколо міста було створено систему земляних укріплень. У 1887–1890 роках збудували чотири форти на відстані близько чотирьох кілометрів від історичного центру міста. До нашого часу вцілів саме Боратинський форт, який став одним із небагатьох матеріальних свідків тієї оборонної лінії, — повідомляють на сайті Боратинської сільської ради.
Фортифікація належить до типу люнетів — напівкруглих оборонних споруд із потужними земляними валами. Ширина укріплення сягає приблизно 140 метрів, а глибина — близько 90 метрів. Вал заввишки до восьми метрів мав спеціальний майданчик-барбет для встановлення двох гармат, позиції для піхоти та траншеї біля підніжжя. У центрі розташовувався траверз — укриття, яке захищало військових від флангового обстрілу. Навіть сьогодні форма валів дозволяє чітко уявити рівень військової інженерії кінця ХІХ століття.
Попри своє стратегічне призначення, форт жодного разу не використовували безпосередньо в бойових діях. До початку Першої світової війни він слугував місцем військових навчань та маневрів російської армії. Відомо, що старші офіцери інколи приїжджали сюди разом із родинами й зупинялися в оселях місцевих чеських переселенців.
Під час Брусиловського прориву 1916 року бойові дії точилися неподалік, однак сам форт залишився осторонь активних боїв. У роки Другої світової війни він також не став ареною військових сутичок, зберігши статус мовчазного свідка буремних подій ХХ століття.
Особливого значення пам’ятці додає розташована в центрі укріплення могила Купріяна Сивого — жителя Боратина. На меморіальній плиті викарбувано: «Стрілець 8-го Сибірського полку. Страчений австрійцями 22.ХІІ.1915». Ця могила нагадує про людські долі, пов’язані з історією форту та війнами минулого.
Сьогодні Боратинський форт уже не виконує оборонної функції, проте залишається важливою історичною пам’яткою громади. Його земляні вали, тиша та атмосфера створюють особливий зв’язок із минулим, зберігаючи пам’ять про події, людей і легенди, що формують унікальну історію Боратина.
