Павло Літвін після 50 місяців полону повертається додому

Захисник із Гіркої Полонки Павло Літвін після 50 місяців російського полону повернувся додому. 25 вересня його зустрічатимуть у Луцьку та рідному селі — о 15:00 на Театральному майдані, а орієнтовно о 15:30 біля музичної школи в Гірці Полонці.

25 вересня Волинь зустрічатиме захисника з Боратинської громади Павла Літвіна, який провів у російському полоні 50 місяців. Після понад чотирьох років очікування військовослужбовець повернувся в Україну та тепер знову побачить рідну Гірку Полонку.

Зустріч захисника в Луцьку запланована на 15:00 на Театральному майдані. Орієнтовно о 15:30 Павла зустрічатимуть у його рідному селі — біля музичної школи.

Від Гіркої Полонки до військово-морського ліцею

Павло Літвін народився 13 липня 1999 року в Гірці Полонці. Із дитинства, за спогадами рідних, він вирізнявся відповідальністю, наполегливістю та серйозним ставленням до справи.

Важливе місце в його житті завжди займав спорт. Павло багато уваги приділяв фізичній підготовці та звик доводити розпочате до кінця.

Після закінчення дев’ятого класу Гіркополонківської школи у 2014 році юнак переїхав до Одеси. Там протягом двох років навчався у Військово-морському ліцеї імені віце-адмірала Володимира Безкоровайного.

Наступним етапом стала Одеська військова академія. У 2016–2020 роках Павло здобував військову освіту за напрямом, пов’язаним із морською піхотою. Після завершення навчання отримав офіцерське звання лейтенанта.

Навчання та перші роки військової служби

Ще студентом Павло долучався до міжнародних військових навчань. У 2019 році він брав участь у «Сі Бриз», які проходили в Одесі за участю військовослужбовців із різних країн.

Того ж року Павло був учасником Operation Orbital — британської навчальної місії в Україні, у межах якої українські військовослужбовці проходили підготовку.

У 2020 році він отримав призначення на посаду командира у військовій частині А1965.

Служба для молодого офіцера від самого початку була пов’язана не лише з професійними обов’язками, а й із відповідальністю за людей, із якими він виконував бойові завдання.

Повномасштабну війну зустрів на передовій

24 лютого 2022 року Павло Літвін перебував на службі. Після початку повномасштабного вторгнення він отримав наказ вирушити на допомогу обороні Маріуполя.

Разом із побратимами військовослужбовець долучився до оборони міста. Бої точилися у надзвичайно складних умовах, а українські захисники продовжували виконувати завдання, попри постійну загрозу для життя.

За мужність та виконання бойового завдання Павлу присвоїли звання старшого лейтенанта.

А у квітні 2022 року під час оборони Маріуполя він потрапив у полон.

50 місяців російської неволі

Попереду були понад чотири роки, проведені далеко від дому. Павло перебував у російських місцях утримання, зокрема в Таганрозі, Оленівці та колоніях Мордовії.

За цей час він втратив багатьох побратимів і пережив випробування, про які родині та суспільству ще належить дізнатися більше.

Попри умови полону, Павло продовжував чекати на повернення. За словами його рідних, його підтримувала думка про Україну, сім’ю та людей, які не припиняли чекати на нього вдома.

Для родини ці 50 місяців також стали роками постійного очікування.

«Ми ніколи не дозволяли собі поставити крапку в очікуванні»

26 червня 2026 року Павло Літвін повернувся в Україну після 50 місяців полону.

Його сестра Олена розповідає, що для сім’ї це був день, якого вони чекали понад чотири роки.

«За цей час змінилося дуже багато. Але незмінним залишалося одне — ми чекали його повернення».

Родина продовжувала шукати інформацію про Павла, молитися за нього та підтримувати одне одного.

«Ми вірили, молилися, шукали будь-яку інформацію, підтримували одне одного і ніколи не дозволяли собі поставити крапку в очікуванні», — розповідає Олена.

Попереду на нього чекають відновлення та реабілітація після пережитого. Для сім’ї ж найважливішим залишається сам факт його повернення.

Останні

“Піст підносить людину до Престолу Божого”

Наближається Різдвяний піст — період тихої радості, внутрішньої тиші...

Ветеранів і волонтерів Боратинської громади запрошують розвивати власні ініціативи

Ветеранів, ветеранок, волонтерів та волонтерок Боратинської громади запрошують долучитися...

Коли обрізати хризантеми: чому з осіннім обрізуванням краще не поспішати

Хризантеми можуть цвісти до пізньої осені, тому після завершення...

У Лаврові після п’ятирічної перерви відбулися Всеукраїнські змагання зі спортивного орієнтування

У лісах поблизу села Лаврів Боратинської громади та села...
spot_img

Популярні

«Потрібно приймати ті виклики, які посилає нам життя, вчитися на них і рухатися далі»

У 2026 році Комунальний заклад загальної середньої освіти «Ратнівський...

Трихозант, або «зміїний огірок» підкорив город нашої землячки

Незвичайні плоди довжиною понад метр, мереживні квіти із запахом...

Як укрити гортензії на зиму: які матеріали використати та коли це зробити

Не всі гортензії однаково реагують на зимові морози. Одні...

«Діалог влади та бізнесу»: підприємців Боратинської громади запрошують на зустріч 5 листопада

5 листопада у Волинській ОВА відбудеться чергова онлайн-зустріч у...

Як підготувати господарство до морозів: 5 справ, які варто зробити в листопаді

Перші морози часто приходять несподівано. Ще вдень температура може...
Схожі новини

“Піст підносить людину до Престолу Божого”

Наближається Різдвяний піст — період тихої радості, внутрішньої тиші та оновлення серця перед зустріччю новонародженого Спасителя. Часто ми зводимо піст лише до їжі, проте...

Ветеранів і волонтерів Боратинської громади запрошують розвивати власні ініціативи

Ветеранів, ветеранок, волонтерів та волонтерок Боратинської громади запрошують долучитися до безоплатної навчальної програми «Діємо в громаді». Проєкт реалізує ветеранська громадська організація «Звитяжці». Його мета —...

Коли обрізати хризантеми: чому з осіннім обрізуванням краще не поспішати

Хризантеми можуть цвісти до пізньої осені, тому після завершення цвітіння виникає питання: коли обрізати кущі — одразу чи залишити цю роботу до весни? Для морозостійких...