У 2026 році Комунальний заклад загальної середньої освіти «Ратнівський ліцей Боратинської сільської ради» відзначає поважний ювілей — 60 років від дня заснування. За цей час заклад пройшов чималий шлях, виховав не одне покоління учнів і сьогодні продовжує розвиватися, попри виклики воєнного часу. Про історію ліцею та його сьогодення, педагогічний колектив і школярів, особливості роботи в умовах війни, а також плани на майбутнє — наша розмова з директором закладу Андрієм Зімичем.
На фото: Андрій Іванович Зімич — очільник КЗЗСО “Ратнівський ліцей Боратинської сільської ради
На фото: Зліва направо: Заступник з НВР Зварич Марія Іванівна, директор, заступник з ВР Романець Вікторія Юріївна, завідувач господарством Шумська Валентина Ростиславівна
На фото: У вчительській родині гармонійно переплелися мудрість багаторічного досвіду та щирий запал молодості
На фото: Для дітей ліцей став справжньою другою домівкою, де кожен день починається з цікавості в очах та щирого бажання пізнавати світ
— Андрію Івановичу, розкажіть, будь ласка, про історію ліцею та його сьогодення.
— Історія будівлі Ратнівської школи бере початок у далекому 1966 році. Для нашої місцевості це один із найстаріших закладів освіти. ЇЇ будівництвом свого часу займався колгосп імені Василя Чапаєва. Школа розрахована на 320 учнів. Упродовж своєї історії заклад очолювали талановиті, мудрі та досвідчені керівники, які своєю працею сприяли його розвитку й утвердженню добрих освітніх традицій. Багато поколінь педагогів залишили по собі добру пам’ять і стали невід’ємною частиною школи. Її стіни пам’ятають тисячі випускників, які здобули тут ґрунтовні знання та путівку в доросле життя. Серед наших випускників є відомі керівники установ та підприємств, успішні підприємці, науковці та вчителі. У різні періоди тут навчалися діти не лише з Ратніва, Вікторян та Коршева, а й з Оздова, Баєва, Цеперова та Гіркої Полонки. Сьогодні особлива гордість нашого закладу — педагогічний колектив, у якому гармонійно поєдналися досвід і професійність старших учителів з енергією та креативністю молодих педагогів. Нині наш педагогічний колектив повністю укомплектований та нараховує 26 учителів. Зокрема, вже понад пів століття в школі працює Леоніда Михайлівна Пилипенко — учителька української мови та літератури за фахом, яка нині обіймає посаду корекційного педагога. Маємо також чотирьох педагогів із понад 40-річним стажем роботи: (Лясковська Любов Василівна – вчителька математики, Чернюк Любов Сергіївна ‑ вчителька української мови та літератури, Єрмакова Надія Володимирівна – вчителька початкових класів, Гнатюк Оксана Леонідівна – вчителька початкових класів) та двох учителів-методистів: Соколову Світлану Михайлівну – вчительку зарубіжної літератури та Юхимчук Наталію Володимирівну – вчительку англійської мови. Водночас до колективу приходять молоді, талановиті й ініціативні вчителі. Дуже добре, що в громаді діє програма підтримки молодих педагогів, яка передбачає відповідні доплати. Це важлива ініціатива, адже вона допомагає молодим фахівцям упевненіше розпочинати свій професійний шлях. У ліцеї навчається 130 школярів, а цього року ми радо зустріли 14 першокласників. Навчання — це основа місія нашого ліцею. Ми прагнемо, щоб діти не просто здобували знання, а й розвивали свої здібності, пробували себе в різних напрямах і вірили у власні сили. Наші учні активно беруть участь у предметних олімпіадах, турнірах, творчих та інтелектуальних конкурсах, спортивних змаганнях, де мають змогу проявити себе, здобути новий досвід і досягти успіхів. Приємно, що і результати НМТ 2026 року свідчать про належний рівень підготовки наших випускників: ліцей увійшов до трійки найкращих закладів освіти громади. За всім цим стоїть щоденна праця вчителів, старання дітей і підтримка батьків. І для нас важливо не зупинятися на досягнутому, а й надалі створювати умови, у яких кожна дитина зможе розкривати свій потенціал. Також хочеться відзначити й працівників технічної служби, які присвятили нашій школі багато років свого життя. Це люди, чия щоденна праця, відповідальність і відданість своїй справі є невід’ємною частиною історії нашого закладу. Серед них — наша кухарка Кравець Людмила Тимофіївна, яка працює у школі з 1989 року, та завідувач господарства Шумська Валентина Ростиславівна, яка долучилася до нашого колективу ще у 1997 році. За ці десятиліття вони стали справжніми хранителями шкільних традицій, свідками змін і подій, що формували життя нашого ліцею. Їхня праця, сумлінність і багаторічна відданість заслуговують на щиру повагу та вдячність.
На фото: У навчальному закладі збереглася оригінальна документація, пов’язана з історією його будівництва та фото випускників
— З якими найбільшими викликами сьогодні стикається школа?
— Найбільшим викликом, безумовно, стало повномасштабне вторгнення Росії. Відверто кажучи, 2022 рік був для нас надзвичайно складним. Школа мала працювати в умовах воєнного стану, а на першому плані найголовніше — безпека дітей і працівників. Передусім потрібно було подбати про належне укриття. Сьогодні ми його маємо. Завдяки підтримці керівництва громади в укритті проведено ремонт, закуплено нові лави для сидіння та встановлено два кондиціонери. Це дає змогу створити комфортніші умови перебування дітей і працівників під час повітряних тривог. Ще одним викликом, який тривалий час залишався для нас актуальним, було підвезення дітей із навколишніх сіл. Із вересня 2023 року ми організували доїзд учнів орендованим автобусом. Однак розуміли, що оренда не може тривати вічно, тому потрібно шукати фінансові ресурси для придбання власного шкільного автобуса. Ще у 2022 році ми активізували співпрацю з благодійним фондом «Дитяча місія. Україна», який допомагав і продовжує допомагати нашим людям, громадським організаціям та закладам освіти. Коли фонд оголосив конкурс до Дня захисту дітей, ми вирішили долучитися. Наші школярі зняли відео, в якому висвітлили мрію про шкільний автобус: намальований на асфальті автобус везе дітей до школи. Зізнаюся, для нас це було дуже щемливо. Адже за дитячим малюнком стояла цілком реальна потреба — забезпечити учням безпечний і зручний доїзд. І яким же було наше здивування, коли одного дня мені зателефонувала керівниця благодійного фонду Людмила Віталіївна Лонюк і повідомила, що ми посіли перше місце в конкурсі та отримали можливість придбати автобус! Завдяки підтримці спонсорів з благодійного фонду «Дитяча місія. Україна» та СГПП «Рать» нам вдалося втілити цю мрію в життя. Сьогодні власний автобус — це не просто транспортний засіб для школи. Це можливість забезпечити дітям із навколишніх сіл комфортний і безпечний доїзд на навчання та додому. І, мабуть, найприємніше в цій історії те, що дитяча мрія, намальована на асфальті, стала реальністю.
На фото: Про спільні звершення ліцейної родини нагадують ряди нагород: кожна грамота на стіні — це історія успіху окремого учня, вчителя та всього закладу
На фото: Поповнення шкільного автопарку стало довгоочікуваною радістю як для ліцеїстів, так і для всієї педагогічної команди
На фото: Колектив закладу з гордістю долучився до Радіодиктанту національної єдності — флешмобу, що об’єднує довкола рідного слова українців по всьому світу
— Розкажіть трохи про дозвілля школярів. Які гуртки та позакласні заняття працюють у ліцеї?
— Сьогодні в ліцеї працює десять гуртків спортивного та мистецького спрямувань. Діти мають можливість обирати заняття відповідно до власних уподобань, інтересів і талантів. Цього року, зокрема, відновив роботу гурток театрального мистецтва. Важливе місце посідає гурток «Особиста гідність. Безпека життя. Громадянська позиція», робота якого ґрунтується на співпраці з благодійним фондом «Дитяча місія. Україна». Наші гуртківці активно долучаються до різноманітних заходів, які відбуваються не лише на Волині, а й в інших областях України. Крім того ліцей є учасником клубу «Некорумповане покоління», а команда наших школярів має промовисту назву — «Голос совісті». У межах співпраці з комунальним закладом «Волинський обласний центр національно-патріотичного виховання, туризму і краєзнавства учнівської молоді Волинської обласної ради» у школі функціонують гуртки «Велосипедний туризм» та «Юні туристи» під керівництвом Олега Андрійовича Черчика. У межах роботи цих гуртків наші учні неодноразово ставали переможцями обласних змагань. Так, у 2024 році команда нашого ліцею виборола почесне перше місце у відкритих обласних змаганнях з туризму (одноденні походи) «Мандри – 2024» у категорії водні походи (веслування на байдарках). Вже два роки постіль (2025 та 2026) наші учні стають абсолютними переможцями (займають перші місця) у обласних змаганнях з пішого мандрівництва під назвою «Стежками УПА». Для нас важливо, щоб діти не лише здобували знання, а й змалку усвідомлювали значення відповідальності, чесності, взаємоповаги та активної громадянської позиції. Адже школа — це не тільки місце, де навчають предметів. Це простір, у якому формується особистість, її цінності та ставлення до світу.
На фото: Шкільні будні тут сповнені яскравих барв: кожен день приносить ліцеїстам нові відкриття, щирі емоції та корисний досвід
На фото: У стінах закладу свято бережуть пам’ять про полеглих Захисників, які віддали найдорожче — власне життя — за свободу, незалежність і територіальну цілісність України
— Які плани Ви, як керівник, будуєте щодо подальшого розвитку навчального закладу?
— Передусім, як і кожен українець, я мрію про завершення війни. Хочеться, щоб питання безпеки нарешті перестало бути щоденним тягарем для дітей, батьків і педагогів. А далі разом із колективом хочемо створювати таке освітнє середовище, до якого школярі поспішатимуть із задоволенням. Щоб у ліцеї вони могли не лише здобувати якісні знання, а й розвивати свої здібності, відкривати нові таланти, цікаво та з користю проводити вільний час. Як директор, звичайно, мрію і про те, щоб наш заклад освіти мав високий рейтинг. Для нас це важливо, тому що це результат щоденної клопіткої праці вчителів, старання учнів і підтримка батьків. Маємо чимало планів щодо осучаснення ліцею. Хочеться покращувати матеріально-технічну базу, активніше долучатися до проєктної діяльності. Зокрема, мрію про сучасний кабінет природничих наук, новий ігровий майданчик для школярів і благоустрій шкільного подвір’я. А ще в нашому закладі започаткована чудова традиція, яку дуже хочеться зберегти. Щороку випускники дев’ятих та одинадцятих класів висаджують на шкільному подвір’ї дерево на згадку про свій клас. Мені надзвичайно подобається ця традиція. Діти залишають школу й вирушають у доросле життя, а дерево, посаджене їхніми руками, продовжує рости. Минають роки, випускники приходять на зустрічі, бачать уже дорослі дерева й згадують свої шкільні роки, друзів, учителів і той день, коли разом садили своє дерево. Це, мабуть, і є найкращий символ школи: покоління змінюються, а пам’ять про роки, проведені тут, залишається.
— Шістдесят років — це ціла епоха. Що б Ви хотіли побажати ліцею, його учням, випускникам і педагогам з нагоди ювілею?
На фото: Випускний–2026: день, коли дитинство передає естафету дорослому життю, сповненому нових мрій і великих сподівань
На фото: У ліцеї живе зворушлива традиція: прощаючись із рідною школою, кожен випуск залишає по собі живий слід — молоде деревце, яке ростиме разом із їхніми мріями
— Насамперед, хочу подякувати всім, хто творив і продовжує творити історію нашої школи. Це вчителі, учні, батьки, випускники, працівники школи керівники різних років – усі, хто свого часу доклав зусиль та докладає нині, аби наш заклад розвивався. Хочу також висловити вдячність нашим спонсорам: місцевому сільськогосподарському підприємству, благодійному фонду, випускникам, усім небайдужим людям, які підтримують нашу школу, допомагають зробити освітнє середовище ще кращим, комфортнішим для учнів та працівників закладу. Шістдесят років — це не просто дата. Це тисячі людських доль, сотні педагогічних історій, дитячі мрії, перші перемоги та спогади, які залишаються з нами на все життя. Хочу побажати нашому ліцею процвітання, нових досягнень і талановитих учнів. Педагогам — натхнення, мудрості та вдячних вихованців. Дітям — мирного неба, цікавого навчання, справжньої дружби й віри у власні сили. А випускникам — завжди пам’ятати свою школу, повертатися до неї та пишатися тим, що саме тут починався їхній шлях. Переконаний, що попереду ще багато хороших подій, звершень і нових сторінок історії. Адже школа — це передусім люди. І поки є ті, хто любить її, працює для неї та вірить у її майбутнє, вона житиме й розвиватиметься. Шістдесят років тому тут посадили зерно знань, яке проросло тисячами людських історій. І сьогодні ми продовжуємо плекати це дерево, щоб воно й надалі давало добрі плоди — нові покоління розумних, щирих і небайдужих українців.
— Щиро Вам дякую!
