«Живе мереживо», «король синього цвіту» — ці ніжні назви дельфініум отримав не просто так. Його витончені, мов стріли, суцвіття зачаровують красою, і ними хочеться милуватися і милуватися. Але думки садівників розділилися: одні вважають цю рослину простою у догляді, а інші переконані, що без хитрощів і старань справжнього «королівського» дельфініума не виростити.
- «Дельфініум належить до родини жовтецевих і налічує близько 450 видів трав’янистих рослин — однорічних і багаторічних, – розповідає Ганна Кравець, знана квітникарка із села Голишів. – У народі його називають цар-зіллям чи остріжками. Однорічні види, яких приблизно 40, іноді відносять до близького роду сокирки. Ці квіти ростуть у Китаї, де зосереджено близько 150 видів, по всій Південно-Східній Азії, у горах тропічної Африки, а також у Північній і Південній півкулях».
А чому ж така назва в цієї квітки? Жінка поділилася, що хтось каже, що нерозкриті бутони нагадують голову дельфіна, інші пов’язують назву з грецьким містом Дельфи, де ці квіти буяли в давнину. Але всі погодяться: ця розкішна рослина стане окрасою будь-якого саду!
Квітникарки знають, що вирощувати дельфініум — завдання не з простих і потребує уваги й зусиль. Для початку оберіть місце: вранці воно має бути добре освітленим, але захищеним від сильних поривів вітру. Важливо, щоб вода не застоювалася, інакше корені можуть загнити. Після посадки землю навколо рослини варто вкрити шаром торфу чи перегною. На одному місці багаторічні дельфініуми живуть шість-сім років, а менш витривалі тихоокеанські сорти – три-чотири роки. Потім кущі ділять і пересаджують. Якщо ви готові дбати про рослину, дельфініум віддячить пишним цвітінням у червні, а потім ще раз, уже коротше, але не менш ефектно, у серпні чи вересні.
- «Вирощування багаторічного дельфініума з насіння економний спосіб, – наголошує Ганна Петрівна. – Окрім насіння, цю квітку розмножують діленням кореневища, бруньками чи живцями. Дельфініум красивий, але крихкий. Тому без підв’язки не обійтися. Високі суцвіття, що сягають півтора-два метри, а в махрових сортів і більше, ламаються від дощу чи власної ваги. Використовуйте кілки, дротяні опори чи мотузки вздовж рядів для групових посадок. Ніжний дельфініум буває вразливим, особливо в дощову погоду. Найчастіше його вражає борошниста роса — білий наліт на листках, який з’являється при перепадах температури та вологості».
Дельфініуми добре переносять зиму. Щоб уникнути надлишку вологи від перепадів температур, на дно посадкової ями кладуть піввідра піску для дренажу. Між першим і другим цвітінням, восени, можна ділити три-чотирирічні кущі.
- «Для цього викопайте рослину, обережно розріжте кореневище, обробіть зрізи золою й розсадіть частини, – радить квітникарка. – Це ще один спосіб розмноження. Восени, після другого цвітіння, пагони слід зрізати під корінь, а місце посадки мульчувати торфом, перегноєм чи сухим листям шаром заввишки до десяти сантиметрів. Однак не можна використовувати плівку — краще лапник чи агроволокно, щоб корені не запріли. Зняти укриття потрібно щойно земля почне відтавати».
За такого догляду, каже Ганна Кравець, дельфініум радуватиме цвітінням до 5 років без пересадки. У саду ця квітка — справжня знахідка! Високі суцвіття створюють яскраві акценти: уздовж парканів, із трояндами, флоксами чи піонами стануть чудовою окрасою газону. У вазі квіти стоять до півтора тижня, а палітра — від ніжно-блакитного до глибокого фіолетового — надихає на творчі композиції. Вирощування дельфініума може здатися клопітким, але трохи зусиль — і ваш сад засяє «живим мереживом», яке радуватиме красою все літо!
