Від подій Першої світової війни нас віддаляє більш ніж століття. Зараз про ті часи в Боратині нагадують хіба що стріляні гільзи які ще можна віднайти на городах. А ще залишилися фотографії, які віднайшла в австрійському архіві волинська дослідниця Тетяна Яцечко – Блажечко.
А тепер про події того часу. 23 липня 1914 року у Волинська губернії оголошено військовий стан. В населених пунктах, які в той час були розташовані на території Боратина (Великий Боратин, Малий Боратин, Чеський Боратин) проходить мобілізація до війська. Так з Чеського Боратина в липні та серпні було мобілізовано 21 чоловік. Частина з них служила Чехословацькій дружині яка була сформована в складі російської армії. Як стратегічний обєкт укріплюють територію форту, що мав прикривати Луцьк.Тут розміщується артилерійський підрозділ. Навколо нього викопуються так звані «вовчі» ями, щоб у випадку наступу уповільнити дії противника. У планах – очищення від забудови навколишньої території (нинішня вулиця Шкільна). Костел та будинок парафії мали бути підірвані. У випадку наближення бойових дій село мало бути спалене, а населення евакуйоване в глиб Російської імперії. Однак завдяки зверненню представників громади до військового коменданта Луцька плани ці не були реалізовані. Тай ситуація на фронтах була на користь російської армії. Все протилежно змінилося через рік. Російські війська зазнали невдач і відступали. Літо 1915 року. Фронт наближався до Боратина. З села було видно, як через річку, в Підгайцях, рухалися колони військ та біженців. Кругом пожежі від спалених сіл. Російські війська палять все – житло, млини, копиці сіна. Своєрідна тактика випаленої землі, щоб нічого не залишити противнику.. Така доля чекала і Чеський Боратин. До села прибуває загін козаків, але мешканцям вдалося вмовити офіцера не палити будівлі. В село вступають австрійські війська, але з 19 серпня по 13 вересня 1915 року тут проходять запеклі бої в ході яких, як одна так і інша сторона несе великі втрати. Внаслідок бойових дій деякі будівлі були спалені.
З 20 вересня розпочинається 277 денна окупація села австрійськими військами, яке по суті стало прифронтовим, так як лінія фронту знаходилася за 30 кілометрах. Австрійські військові почали вводити свої порядки. В селі неодноразово проводиться конфіскація всього можливого що потрібно для військових. Коні, худоба, зерно (особливо овес), сіно… Спочатку за це навіть платили австрійськими кронами, а потім просто видавали розписки. Стайні та комори поступово спорожніли. Інженерні підрозділи, які ремонтували дороги, будували мости через Стир та інші оборонні обєкти по обидва боки річки використовували все що нагадувало будівельний матеріал. Так поступово зникли всі стовпи з полів де вирощувався хміль, інтенсивно вирубувалися дерева як з лісу ( тоді ще в Боратині був ліс) так і присадибних садків. Солдати та офіцери розмістилися в житлових будинках, місцевим жителям довелося облаштовуватися в господарських будівлях. Частина військових розмістилась в приміщенні школи (будинок знаходився на нинішній вулиці Заводській – до нашого часу не зберігся). З класів було викинуто парти, та інші шкільні приладдя. Знищено пасіку. Снопи ще необмолоченого зерна використовувалися як підстилку, незважаючи на те що поруч була складена солома. Бо так ліпше переносити. На дверях кожного будинку села список тих хто тут проживає. Пересування по селі строго контролюється військовими. Буденне прифронтове життя села…
22 травня 1916 року російські війська Південно – Західного фронту під командуванням генерала О. Брусилова перейшли в наступ. Пізніше ця військова операція увійде в історію як Брусиловський прорив. За допомогою офіційних документів вдалося відновити хронологію тогочасних подій, які відбувалися в районі Боратина.
24 травня. Після 29 годинної артилерійської підготовки та прориву австро – угорських позицій 8 армійський корпус російських військ розпочав наступ. Його підрозділи до кінця дня вийшли на лінію Верхівка – Острожець – Пьяне. 25 травня. Йде штурм позиції на лінії Підгайці – Крупа. В районі Малого Боратина спалено міст через річку. Зі сторони Крупи росіяни починають наводити переправу через Стир поблизу Боратина. Населення Великого та Малого Боратина евакуйоване до Луцька 26 травня. Розпочато переправу. Війська переправляються на протилежний берег.27 травня. На території села йдуть жорстокі бої. Про це навіть згадується в збірнику «Лєтопись войни.1914-1916», де зазначається що російськими розвідниками біля Боратина було захоплено дві 10 сантиметрові гармати,4 офіцерів та 160 нижчих чинів..
На фото: Таким в 1916 році австрійський солдат побачив село та його околиці
Пройшов час. Від лінії оборони австрійських військ зображених на фото не залишилося жодних слідів. І Стир вже став не такий повноводний, і крутосхили заросли кущами так що в деяких місцях до річки годі добратися. А на підвищенні, де колись були окопи зявляються новобудови. Життя продовжується…
Віталій Гнатюк, член Національної спілки краєзнавців України
В публікації використані матеріали книги Анни та Йозефа Велк «Історія Чеського Боратина» виданій в 2000 році.
