5 листопада у Гіркополонківському ліцеї відбулася особлива зустріч із випускником закладу, українським захисником Павлом Літвіном, який після 50 місяців російського полону повернувся в Україну. Для педагогів та учнів це була довгоочікувана зустріч із людиною, яка колись сама сиділа за партами цього ліцею, а згодом стала на захист України.
Павло Літвін народився у Гіркій Полонці та тут провів дитинство і шкільні роки. Після завершення дев’ятого класу у 2014 році він продовжив навчання у Військово-морському ліцеї імені віцеадмірала Володимира Безкоровайного в Одесі. Його повернення до рідної школи стало особливою подією для всього ліцейного колективу. Захисника зустріли оплесками, квітами та подарунками. Учні підготували музичні номери, які стали частиною щирої зустрічі з випускником.
До Павла звернулися директор Гіркополонківського ліцею Василь Мацялка, а також його колишні класні керівники Неоніла Сокол та Світлана Гороховська. Педагоги висловили радість від повернення свого колишнього учня та подякували йому за мужність і витримку. Для вчителів зустріч із Павлом стала можливістю побачити свого учня вже дорослим чоловіком, який пройшов через надзвичайно складні випробування.
Найбільшою частиною зустрічі стало спілкування Павла з учнями. Захисник розповів про свій життєвий шлях, пережите та досвід перебування у полоні. Окремо Павло звернувся до молоді. Говорив про людську гідність, відповідальність, життєві цінності та важливість робити власний вибір так, щоб не соромитися його в майбутньому. Для школярів це була не просто зустріч із випускником. Це була можливість почути особисту історію людини, яка пройшла через тривалі випробування та повернулася додому.
Історія Павла Літвіна нагадує про тих українських військовослужбовців, які досі перебувають у російському полоні. Повернення кожного захисника — це не лише новина для його побратимів і держави, а передусім повернення сина, батька, чоловіка, друга чи просто близької людини до тих, хто чекав. У Гіркополонківському ліцеї щиро подякували Павлу за мужність, витримку та відданість Україні й побажали міцного здоров’я, відновлення, душевного спокою та мирного життя.
Нехай ця зустріч стане нагадуванням про важливість пам’ятати тих, хто повернувся, і продовжувати чекати на кожного українського захисника та захисницю, які досі перебувають у полоні.
