Останнім часом спаржа стає справжнім трендом серед українських городників, і все більше людей прагнуть вирощувати цю ніжну рослину на власних ділянках. Не стала винятком і господиня Галина Коробко із села Лучиці Боратинської громади, яка вже не перший рік радує себе і близьких свіжими пагонами спаржі.
На фото: Галина Коробко
- Розкажіть детальніше про цю культуру.
- Спаржа належить до великого роду спаржевих, куди входить понад 200 видів. Проте для столу використовують лише кілька. Цікаво, що ця рослина росте практично по всьому світу – від Європи до Азії, у регіонах із помірним чи субтропічним кліматом. Ще в Давній Греції спаржа вважалася делікатесом, який смакували лише заможні. А от сучасна «королева овочів» вирощується всюди – від Китаю (де під неї відведено близько 70 тисяч гектарів) до США та Німеччини. Найпоширенішою є овочева спаржа, відома своєю міцною кореневою системою. Її молоді пагони збирають для кулінарії чи навіть лікування. Але варто пам’ятати: як тільки розпускаються листочки, стебло стає жорстким і втрачає смак.
- Чим корисна спаржа?
- Це справжнія скарбниця вітамінів: A, C, E, K, групи B та PP, а ще вона багата клітковиною і мінералами – калієм, магнієм, залізом, селеном. У ній є аспарагін – речовина, яка допомагає роботі серця та нормалізує тиск. Кумарини очищують судини, а фолієва кислота підтримує молодість шкіри та здоров’я майбутніх мам. Мінімум калорій, зате максимум води (91%!) роблять спаржу ідеальною для тих, хто хоче залишатися у формі. Спаржу варто включити до свого раціону тим, в кого є проблеми з роботою нирок, сечовивідною системою. Вона особливо корисна вагітним жінкам, адже сприяє формуванню тканин, кісток. Свіжовичавлений сік пагонів сприяє живленню шкіри, насиченню її вітамінами, відтак його застосовують і в косметичних цілях. Щоправда, спаржа корисна не для всіх. Її краще уникати тим, хто має проблеми з шлунком, страждає на цистит чи ревматизм, а також під час загострення хвороб шлунково-кишкового тракту. Не варто давати малюкам до трьох років, а людям із алергією на спаржу краще бути обережними.
На фото: Спаржа
- Як давно вирощуєте аспарагус?
- Близько десяти років тому я натрапила на статтю про спаржу і загорілася ідеєю спробувати виростити її на своїй грядці. З’ясувалося, що ця рослина буває трьох видів – зелена, біла і фіолетова, і кожен залежить від того, як її вирощувати. Розповім, що до чого, і поділюся, які сорти мені припали до душі. Зелена спаржа – це, мабуть, найпростіший і найпопулярніший варіант. Її садять у відкритий ґрунт на сонячній ділянці, і вона не вимагає особливих хитрощів. Кущі ростуть собі, тягнуться до сонця, а пагони зрізають, коли вони готові. Це мій фаворит за простоту. Біла спаржа – зовсім інша історія. Її ще називають «вибіленою» чи «овочем королів», а іноді навіть «білим золотом» – і недарма, бо вирощувати її непросто. Щоб пагони залишалися білими, їх ховають від сонця, нагортаючи над кущем горбик землі. Як тільки верхівка пагона проб’ється на поверхню, її акуратно зрізають спеціальним ножем. Роботи багато, але смак того вартий. Фіолетова спаржа – це щось середнє. Її спочатку трохи «засмагають» на сонці, щоб пагони набрали легкого фіолетового відтінку, а потім загортають землею. Коли вони доростають до потрібного розміру, їх зрізають. Виглядає красиво, але потребує уваги. Я пробувала вирощувати всі три види, але з часом зупинилася на зеленій – менше клопоту. Що стосується сортів, їх справді багато, і кожен має свої плюси. Мені подобається Gynlim – голландський суперанній сорт. Він стійкий до холодів і хвороб, тож із ним не доводиться переживати. Ще один хороший варіант – Grolim, ранній і дуже врожайний, із товстими соковитими пагонами. А от Backlim дозріває пізніше, але радує стійкістю до грибків і щедрим урожаєм.
- Чи важко займатися вирощуванням спаржі?
- Спаржа – це культура, яка не потребує складного догляду, але вимагає чіткого дотримання агротехнічних вимог. Найважливіше – правильно обрати місце для посадки, адже рослина залишатиметься на цій ділянці 15–20 років. Місце має бути добре освітленим, а ґрунт – пухким, супіщаним, насиченим поживними речовинами. Підготовку ґрунту краще розпочати восени: перекопати ділянку та внести добрива – приблизно 40 г сульфату калію та 70 г суперфосфату на 1 м². Навесні варто провести боронування, додавши 60 г деревної золи та 20 г аміачної селітри на 1 м². Спаржа потребує регулярного поливу, прополювання, розпушування ґрунту навколо кущів і між рядами, а також періодичного підживлення.
- Як виростити спаржу з насіння, якщо зазвичай купують дворічні саджанці?
- Щоб отримати врожай із насіння, знадобиться близько чотирьох років, тому багато хто віддає перевагу дворічним саджанцям для висадки на постійне місце. Наприклад, я виділила чотири сотки для вирощування зеленої спаржі та частину ділянки для молодих кущів на продаж. Вирощування спаржі з насіння – процес досить трудомісткий. Спочатку насіння замочують у теплій воді (приблизно 3–4 дні), змінюючи воду двічі на день. Потім його розкладають на вологій тканині, чекаючи появи паростків. Коли паростки з’являться, насіння висівають у ящики з підготовленим субстратом. Після того, як рослини досягнуть 15 см у висоту, їх пересаджують у більші ємності, злегка підрізаючи корені. Далі проводять загартування саджанців, поступово привчаючи їх до зовнішніх умов. Коли рослини зможуть залишатися надворі цілу добу, їх висаджують у відкритий ґрунт – зазвичай це роблять на початку червня.
- Як доглядати за спаржею після висадки?
- У перші два тижні після висадки рослини потребують щедрого та регулярного поливу, оскільки в цей період активно розвивається коренева система і сама рослина. Важливо забезпечити достатній рівень вологи. Крім того, необхідно регулярно розпушувати ґрунт і видаляти бур’яни. При пересадці дворічних рослин я додаю перегній для збагачення ґрунту. У середині літа рекомендую підживити спаржу настоєм пташиного посліду, розведеним у воді. Перед початком холодів варто подбати про підготовку рослин до зими, внісши мінеральні добрива, щоб забезпечити їх необхідними поживними речовинами.
- Коли і як правильно збирати пагони спаржі?
- Сезон збору пагонів триває з квітня до середини червня. У перші два роки рослина зміцнює кореневу систему, тому зрізати пагони починають лише на третій-четвертий рік. Зрізання проводять, коли пагони досягають 15–20 см у висоту, залишаючи пеньки близько 2 см. Найкраще це робити вранці або ввечері. Важливо дотримуватися правил, щоб не нашкодити рослині та отримати хороший урожай. У перший рік зрізання не варто брати більше 5–6 пагонів з одного куща, щоб не послабити його. З часом з однієї рослини за сезон можна зібрати до 30 пагонів. Для зберігання свіжозрізану спаржу кладу на вологу тканину, загортаю і розміщую вертикально на нижній полиці холодильника – так вона зберігається довше. Також я заморожую пагони, і вони повністю зберігають свій смак. Цього року планую спробувати консервувати спаржу, щоб зберегти її корисні властивості та смак.
- Чому товстіші стебла спаржі вважають кращими?
- Існують різні думки щодо товщини пагонів спаржі. Дехто вважає, що товстіші пагони багатші на вітаміни, тоді як інші думають, що вони старіші й менш корисні. Обидва припущення помилкові. Товщина пагонів залежить від сорту спаржі та віку куща – з роками пагони стають грубішими. Однак товщина ніяк не впливає на смак чи поживну цінність спаржі.
На фото: Цю культуру ще називають аспарагусом
- Які хвороби та шкідники загрожують спаржі?
- Спаржа відносно стійка до хвороб, але все ж може зазнавати їхнього впливу. Поширене захворювання – іржа, грибкова інфекція, яка сповільнює ріст рослини, зменшує появу пагонів, викликає передчасне пожовтіння та знижує майбутній урожай через порушення формування бруньок. Фузаріоз, або коренева гниль, розвивається за високої вологості й може значно скоротити врожай. Рідше спаржу вражає ризоктонія, яка спричиняє стеблову гниль, випрівання та всихання пагонів. Серед шкідників небезпеку становить спаржева муха, яка пошкоджує стебла, викликаючи їх в’янення та викривлення. Спаржевий листоїд харчується квітами й листям, попелиця атакує молоді рослини, висмоктуючи сік, а совки пошкоджують надземні частини. Личинки хрущів завдають шкоди кореням і підземним паросткам.
- Які профілактичні заходи застосовувати?
- Профілактичну обробку ділянки проводять після збору врожаю. За потреби використовують фунгіциди або засоби проти шкідників. Також варто обирати стійкі сорти спаржі, яких завдяки селекції стає дедалі більше.
- Чи потрібно захищати спаржу від морозів?
- З власного досвіду можу сказати, що спаржа витримує морози до -30 °C. Проте молоді пагони вразливі до весняних заморозків, які можуть їх пошкодити.
- Як приготувати смачну страву зі спаржі?
- Спаржу можна їсти сирою, смаженою, приготованою на пару, запеченою в духовці чи на грилі. Дуже смачні пироги зі спаржею, але я часто готую мариновану спаржу або спаржу з пармезаном. Для останньої страви пагони бланшують у киплячій воді кілька хвилин, потім занурюють у крижану воду, просушують, обсмажують на вершковому маслі та посипають пармезаном. Для маринованої спаржі пагони готують так само, а після просушування заливають маринадом: 6 ст. л. соєвого соусу, 3 ст. л. рослинної олії, 5 подрібнених зубчиків часнику, сік половини лимона, сіль і перець за смаком. Посудину закривають і залишають у холодильнику на ніч.
На фото: Корисний смаколик
