Коли зв’язок із військовим обривається, кожна хвилина перетворюється на нестерпне очікування. Втім, попри тривогу й біль, родині важливо залишатися зібраною та діяти крок за кроком. Міністерство у справах ветеранів України розробило чіткий алгоритм, який допоможе в ситуації зникнення Захисника чи Захисниці безвісти.
- Військового вважають зниклим безвісти, коли його доля невідома після бойового завдання, – повідомляють на сайті Боратинської сільської ради. – Коли є припущення про потрапляння в полон (але офіційно не підтверджено); є підозра про загибель, однак немає змоги перевірити цю інформацію.
Що робити першочергово?
Після офіційного повідомлення від ТЦК та СП про зникнення:
- Уточніть обставини:
- останнє місце перебування;
- умови зникнення.
- Подайте заяву до Нацполіції:
- викладіть всі відомі деталі;
- опишіть прикмети, наявні речі, можливих свідків;
- залиште свої контакти.
- Здайте зразок ДНК — це необхідно для можливої ідентифікації в майбутньому.
- Через добу після заяви отримаєте витяг з ЄРДР (Єдиного реєстру досудових розслідувань) — документ із ПІБ слідчого, який веде справу.
- Інформація автоматично потрапляє до Єдиного реєстру зниклих безвісти за особливих обставин.
Додаткові кроки
- Зареєструйтесь в особистому кабінеті Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.
- Внесіть всю наявну інформацію в розділ «Надати додаткову інформацію».
- Слідкуйте за статусом заявки та консультуйтесь онлайн з фахівцями штабу.
- Зателефонуйте до Національного інформаційного бюро: 16-48.
Якщо є припущення про полон
Зверніться до Об’єднаного центру при СБУ:
- (044) 321-11-21
- +38 (098) 321-11-21
Документи, які варто зібрати:
- Сповіщення від ТЦК та СП;
- Витяг з ЄРДР;
- Витяг з реєстру зниклих (отримати поштою або на email: pgmia@mvs.gov.ua);
- Посвідчення на право пільг (видає ТЦК);
- Листи від Нацбюро та Об’єднаного центру про облік особи в Реєстрі оборонців.
Увага: Внесення особи до реєстрів не означає, що її офіційно визнано полоненим. Таке підтвердження може надати лише держава-агресор.
Чого робити не можна:
- Не публікуйте фото військового у формі.
- Не вказуйте його/її місцезнаходження чи військову частину.
- Не тегайте профілі в соцмережах.
Ваші дії можуть ненавмисно нашкодити — наприклад, розкрити позицію підрозділу або зруйнувати легенду, яку людина використовує, рятуючи життя в полоні.
Чому важлива публічність?
Поширення інформації через офіційні канали, правозахисні організації, медіа, міжнародні інституції — один із небагатьох способів повернути зниклих.
Якщо мовчати — людину можуть надовго позбавити свободи без доказів, звинувачень і навіть без відомостей про її долю.
Звертайтеся, боріться за своїх, шукайте підтримки — і пам’ятайте: ви не самі.
