Чотири роки повномасштабної війни стали випробуванням на міцність, віру та єдність. Чотири роки болю та втрат, але водночас — незламності, підтримки та великої внутрішньої сили українців.
З нагоди четвертої річниці початку повномасштабного вторгнення та Національного дня молитви в закладах культури Боратинської громади відбулися пам’ятні та духовні заходи.
У бібліотеці села Баківці відбулася зустріч-спогад «Світло незламності», присвячена непохитності українського народу. Організатори подякували місцевим жителям, чиї руки щодня ліпили вареники, пекли хліб, малювали обереги, плели маскувальні сітки, чергували на блокпостах, а також тим, хто став на захист рідної землі. Присутні вшанували світлу пам’ять полеглих Героїв хвилиною мовчання.
Своїми спогадами поділилася переселенка зі Сходу України, нині жителька села Баківці — Тетяна Буторова, щиро подякувавши односельцям за підтримку, розуміння та людяність. Староста сіл Баківці та Озеряни, Руслана Пастерук, згадала перші дні повномасштабного вторгнення, коли жителі старостинського округу самоорганізовувалися, допомагаючи одне одному всім, чим могли. Вона наголосила: спільна біда згуртувала людей, і саме ця єдність стала опорою для всіх у найважчі часи.
У селі Коршів відбувся камерний захід «24 лютого — моя точка відліку». Учасники зібралися, щоби згадати події ранку 24 лютого, поділитися переживаннями, страхами, тривогами та відчуттям невідомості.
Говорили про те, якими були до… і якими стали сьогодні. Для кожного ця дата стала особистою точкою відліку — моментом, що змінив цінності, погляди та життєві пріоритети.
Під час зустрічі народилася «Карта внутрішньої сили» — простір підтримки, створінь зі слів, емоцій та побажань учасників. Особливим моментом стала спільно написана історія про емоційний шлях адаптації до нової реальності війни — про біль і прийняття, втрату і надію, страх і стійкість. Це був простір довіри, пам’яті та світла, яке ми бережемо разом.
У клубі села Озеряни підбили підсумки волонтерської роботи жителів, відбулося покладання квітів до могил Героїв України та спільна молитва за Україну у місцевому храмі. Захід став нагадуванням про силу та ціну свободи.
У Народному домі «Просвіта» села Ратнів організували тематичну виставку «Світло серед темряви». Також було презентовано відеоролик із віршем «Герої не вмирають», який прочитала Мар’яна Грицан. Захід став емоційним акцентом дня — щирим та проникливим словом про пам’ять та вдячність.
Переглянути відеоролик із віршем «Герої не вмирають» Мар’яни Грицан можна за посиланням:
Такі заходи нагадують нам про ціну свободи та важливість єдності. Вони об’єднують у спільній молитві, пам’яті та вдячності, допомагають відчути підтримку одне одного і передають наступним поколінням уроки мужності, стійкості та людяності.
