Володимир Чайковський із тих людей, які самі про себе розповідати не люблять. Натомість про них розповідають їхні справи. Ще б пак! Жителі села Оздів та сусіднього Ратнева, Гіркої Полонки знають цього чоловіка як великого трудягу і палкого патріота рідного краю. А також ініціатора створення “Екологічної перлини Волині”, що передбачає розвиток туризму, облаштування рекреаційних зон, розкриття потенціалі боліт, острова та берегів річки Чорногузки.
На фото: Володимир Чайковський
- Свого часу я зацікавився деревами-медоносами, – розповідає пан Володимир, який також є пасічником. – Багато читав про різні культури. А згодом почав купувати різні цікавинки. Зокрема, у мене на ділянці росте еводія Даніеля, або ж бджолине дерево. Вчені дослідили, що продуктивність еводії в десять разів вища, аніж продуктивність липи. Це дерево цвіте з червня до середини серпня. Його квіти виділяють дуже багато пилку і нектару. Доросле дерево дає від 60 до 90 кілограмів високоякісного меду. На смак він дещо нагадує акацієвий, однак має гарно виражений, характерний аромат. Також є софора японська квіти якої виділяють багато нектару навіть у посушливу погоду. Це дерево зацвітає останнім в сезоні і його квіти, зібрані у пишні суцвіття, мають дуже приємний, легкий аромат. Цікаво, що софора японська має ефективний вигляд навіть зимою – тоді її прикрашають молоді, зеленкуваті пагони і плоди красивого, бурштинового кольору.
На фото: На пасіці з Дмитром Головенком
Привертає увагу й аморфа кущова – рослина заввишки від одного до трьох метрів. Це – чудовий пилконіс та медонос, біля якого літає багато крилатих трудівниць. Гарним медоносом є гледичія, або акація триколірна. Її цвіти мають ніжно-салатовий колір й виділяють нектар навіть у посушливу погоду. Медопродуктивність гледичії з одного гектару становить від 230 до 260 кілограмів.
На фото: На ділянці ростуть різні медоноси
- Цінним деревом є робінія рожева, яка приваблює крилатих трудівниць рясним цвітінням і великою кількістю нектару, – пан Володимир залюбки показує чималу площу на якій вирощує сад та медоноси. – Мед з робінії цінний тим, що має гарно виражену антисептичну дію, повільно кристалізується, а ще його відносять до особливо цінних видів меду. Росте у мене і золотий дощ або лабурнум. Також в різних регіонах України його називають бобовником, бобчуком, бобівником. Це шикарні дерева, які в період цвітіння вкриваються пишними кетягами цвіту. Досвідчені бджолярі добре знають, що золотий дощ є гарним медоносом.
На ділянці росте багато павловній, сумах або ж оцотове дерево. Останнє родом із Північної Америки. Виростає заввишки до 10-12 метрів, крона ажурна і сягає в діаметрі до п’яти метрів.
На фото: Павловнія
На фото: Ваточник
На фото: Пан Володимир знає чимало цікавнок про медоноси
- Сумах є справжнім скарбом, – каже господар. – Гарний медонос. Його плоди приваблюють птахів. А ще квіти, листя і плоди активно використовують в народній медицині. Важливо, що оцотове дерево невибагливе у догляді – росте на засолених, кам’янистих, сухих грунтах. Добре переносить низькі температури, посуху. А ще – не боїться жодних шкідників. Росте у мене і ваточник. Його насіння у ХVII столітті до Європи завезли мореплаdці з Америки. Листя рослини використовували у виробництві тканин, ним набивали подушки та ковдри. Ваточник цвіте з кінця червня і до кінця липня. Є чудовим медоносом, адже з одного гектару ваточника можна отримати від 750 до 1000 кілограмів меду. Мед ваточника особливим тим, що має дуже тонкий аромат і смак. Він також дуже світлий, а кришечки на сотах мають білий, з перлинним відливом, колір. Гарним медоносом є і коркове дерево.
Тут височіє актинідія або ж українське ківі, різні види акацій, груш та багато квітів. Поміж них сновигають бджілки на лапках яких жовтіє пилок. Повітря наче бринить від бджолиного гомону. А ще видніються куполи храмів села Баїв, Оздів та Городище. Що й казати – мальовнича місцина, де відпочиває душа. На пагорбі, що навпроти храму у Баєві – Клуб-музей села та Волинського бджільництва.
- Якось ми з Володимиром Дмитруком, головою Волинської обласної громадської організації “Братство бджолярів землі Волинської Ройовий Стан” подумали, що було б чудово облаштувати тут екологічну цікавинку – на чималому острові на річці Чорногузка викопати криницю з журавлем, поставити гойдалку, зробити відпочинково-пізнавальну зону, де б гості й відпочивали й пізнавали щось нове. Можна було б проводити певні культурно-масові заходи, свято меду, ярмарки тощо. До острова веде дорога, яку можна облаштувати, посадити обабіч різні види верби та інших дерев. Через Чорногузку нині веде старий, зроблений з підручних матеріалів, міст. Вода тут дуже чиста, вже рясно цвітуть річкові лілії. Гніздяться річкові птахи – качки, лебеді, гуси, кулики, чаплі та інші. Екологічний потенціал Чорногузки дуже великий, однак слід його правильно розкрити. Наша ідея сподобалася Сергію Яручику, голові Боратинської громади. Тож він обіцяв всіляку підтримку нашомe проекту.
На фото: Через Чорногузку нині веде старий, зроблений з підручних матеріалів, міст
Також Володимир засадив павловніями чималу територію в селі. Згодом тут планують облаштувати рекреаційну зону для місцевих жителів та гостей. Викопав копанку, яку живлять підземні води. Мріє облаштувати урочище “Бакай”. Господареві болить, що нерідко знаходяться ті, хто палить болото. Тож, намагаючись вберегти природні багатства, викопав спеціальний рів, який, однак, не може забезпечити повний захист його насаджень.
На фото: Один із мешканців “Екологічної перлини Волині”
На фото: Господар викопав спеціальний рів для захисту насаджень від пожеж
- Боляче, що палії не думають ні про рослини, ні про тварин, ні про птицю, яка тут мешкає – каже він. – Насправді вогонь завдає неймовірної шкоди. Щиро сподіваюся, що з часом ті, хто це робить, таки одумаюся і почнуть цінувати ті багатства, які дам дані. До мене у садок приходить козуля, мешкає черепаха, їжачок, прибігають білочки. Також прилітає багато різних птахів, які облаштовують гнізда і виводять малят. Для розкриття потенціалу “Екологічної перлини Волині” слід об’єднати зусилля влади, бізнесу і небайдужих людей. І разом попрацювати над розширенням і доповненням – висіяти квіти, досадити дерева, облаштувати рекреаційні зони та різноманітні цікавинки на острові та берегах Чорногузки. Ми повинні впорядкувати те, що маємо і зберегти для майбутніх поколінь. Переконаний, що було б чудово розвинути велотуризм – гості, виїхавши з Луцька, відвідували б Баїв, де височіє унікальна, зведена без жодного цвяха, церква. Побували б у Клубі-музеї села та Волинського бджільництва. Побачили б джерела, які бють у селі і мають смачну та цілющу воду. Посмакували б у кавярні, відпочили б на Чорногузці, дізналися багато цікавого про річку, флору та фауну, відвідали село Оздів, Гірку Полонку, де знаходиться музей-скансен “Козацька Січ”, храм Архістратига Михаїла, який звели на місці давнього монастиря. Побачили знак “Hollywood”, який змайстрували місцеві умільці і який стає однією з цікавинок краю.
На фото: Однодумці переконані, що “Екологічна перлина Волині” стане “родзинкою” нашого краю
- Волинь – це не просто область на карті, а справжній скарб України, – переконаний Дмитро Головенко, керівник видавничого відділу Волинської єпархії ПЦУ. Разом з однодумцем Володимиром Чайковським він докладає чималих зусиль, аби на мальовничій Чорногузці з’явилася справжня «екологічна перлина». – Ми зобов’язані зберегти кожну краплину цієї краси. І водночас маємо зробити все, аби люди могли побачити й відчути ці природні багатства. Завдяки таким ініціативам Волинь крок за кроком стате прикладом того, як можна поєднувати туризм, духовність і відповідальне ставлення до навколишнього середовища. Ми хочемо, щоб ця перлина приносила радість і користь, надихала берегти природу й повертатися сюди знову. І справді, лише об’єднавши зусилля, ми зможемо зробити так, щоб наш рідний край і надалі залишався місцем сили — для нас і наших дітей.
