Мабуть, нині важко знайти військову частину, в якій би не знали про ГО “Новий Боратин” та її керівника Миколу Корчука. Волонтери організації з перших днів повномасштабного вторгнення активно допомагають нашим захисникам. Тож більш детально у розмові із паном Миколою.
На фото: Микола Корчук – керівник ГО “Новий Боратин”
- Чим Ви займалися до повномасштабного вторгнення і чи було передчуття “великої війни”?
- Працював і досі працюю у КП “Луцькводоканал” начальником технічного управління. Щодо того, чи було передчуття, то так – було. І я б сказав, що навіть не передчуття, а усвідомлення того, що повномасштабне вторгнення це лише питання часу. Від початку антитерористичної операції я допомагав військовим і у 2021 році вони також заговорили про те, що ось-ось буде “велика війна”. З кінця осені 2021 року йшли активні підготовчі роботи. А ще були прийняті закони про територіальну оборону. В ніч, коли вороги розпочали повномасштабне вторгнення, ми прокинулися від вибухів у Луцьку. Практично в той самий час зателефонували родичі, які мешкають у Латвії. Вони й повідомили, що розпочалася війна. А далі були новини в інтернеті, дзвінки родичів і друзів.
На фото: Фіни, які з перший днів війни допомагають Україні
- В перший день війни чимало людей поспішали виїхати з України. Чи не було такого бажання у Вас?
- Ні, такого бажання не було. Бо ворог прийшов на нашу Батьківщину і ми повинні стати на її захист. Я завжди керувався думкою “Якщо не я, то хто”. Відтак разом із друзями швидко організували людей на новому масиві. Зрештою, звідси й назва нашої громадської організації – “Новий Боратин”. Створили підрозділи самооборони й розпочали патрулювання на пасиві. В перші дні війни багато мешканців громади добровольцями поповнили лави ЗСУ. І від них було багато запитів – не вистачало їжі, одягу, бронежилетів, взуття, медикаментів та чимало іншого. Нам активно допомагали з-за кордону. І для того, аби усі транспортування здійснювати офіційно, слід було створити громадську організацію. Так, у березні 2022 року з’явилася громадська організація “Новий Боратин”.
На фото: З нашими захисниками
- З ким найбільше працюєте сьогодні?
- З перших днів повномасштабного вторгнення і по сьогодні тісною є співпраця з фінськими волонтерами. Багато допомагає польська організація “Help Ukraine”. Ми передаємо їм запити від військових, а вони закривають їх. Приміром, сьогодні ми отримали з Фінляндії дизельні генератори, набори ключів для транспортних засобів, антидронові сітки тощо. Нам постійно допомагає закривати різні запити Боратинська сільська рада – жодного разу ще не відмовили в допомозі. Налагоджена успішна співпраця з Луцькою міською радою. А також КП “Луцькводоканал” – дівчата плетуть маскувальні сітки, а також збирають медикаменти, засоби гігієни, продукти харчування тощо, які передаємо для підрозділів. Допомагають волонтери проекту “Волинський сухпайок”, які працюють з 2014 року. У сухпайки входять галети, чай, консерви, суп швидкого приготування, згущене молоко, цукор, кава, шоколад. Також є вологі серветки, сірники, сухий спирт, таблетки для знезараження води тощо. В такому пайку – раціон бійця на передовій на один день. Підприємства “Зеніт” та “Світ каменю” забезпечують нас пальним.
На фото: Допомога для тих воїнів, які відстоюють територіальну цілісність нашої Батьківщини
- Пане Миколо, ГО “Новий Боратин” допомагає лише жителям громади?
- Звісно, передусім дбаємо про тих краян, які нині на війні. Однак допомагаємо усім, хто звертається по допомогу. Бо хіба можна казати, що на війні хтось “свій”, а хтось “чужий”? Вони – наші захисники. Вони усі – свої. Тому робимо усе можливе аби закрити кожен із запитів. Коли приїжджаємо до хлопців і бачимо, як радіють привезеному – транспорту, смаколикам та всьому іншому, то це стимулює ще більше працювати й робити усе для того, аби максимально подбати про них. Захисники щиро вдячні за допомогу. Тож 68-ма окрема єгерська бригада імені Олекси Довбуша, 47-ма окрема механізована бригада, 25-й окремий штурмовий батальйон та чимало інших військових підрозділів нагородило ГО “Новий Боратин” десятками відзнак – подяками, грамотами тощо. Ряд бригад передали підписані прапори. А також передали нагрудні відзнаки. Також лави військових поповнив наш волонтер Олександр Грицюк. Він два роки волонтери у ГО “Новий Боратин”, а тоді пішов добровольцем на війну. Був стрільцем, а нині – командир роти.
- Які зміни у потребах військових фіксуєте?
- На початку війни була потреба буквально в усьому. Були потрібні продукти харчування, медикаменти, одяг, взуття, перев’язочні матеріали, бронежилети, каски і багато іншого. Однак війна змінюється. І нині військові, за винятком окремих підрозділів, забезпечені усім необхідним – ліками, харчами, одягом тощо. Сьогодні актуальним є технічне забезпечення. Це війна дронів і їх постійно не вистачає. Також потреба в техніці. Все це потребує багато грошей. Наша діяльність стала більш направленішою – ми хочемо забезпечувати наших захисників більш професійно. Двічі на місяць буваємо на передовій, відвозимо транспортні засоби та забираємо техніку на ремонт. Станом на сьогодні у нас чекає на ремонт шість автівок від 25-го окремого штурмового батальйону, кілька авто від 100-ї окремої механізованої бригади, від 68-ї окремої єгерської бригади та інших підрозділів ЗСУ.
На фото: Подяки та прапори для ГО “Новий Боратин” від військових
- Все частіше можна почути, що Європа закривається від нас в плані допомоги. А що скажете про самих українців?
- Прикро і боляче, але люди стали байдужими й закрити оголошений збір щоразу стає все складніше. Чомусь багато хто живе за принципом – сюди нічого не летить, у нас все спокійно і тому все добре. Так і з’являються “диванні експерти”, які тільки вміють критикувати. Однак війна не закінчилася. Вона триває і ще якийсь час буде тривати. Тому треба підійматися з диванів і братися за розум. Якщо хтось думає, що війна не стосується його сьогодні, то може так статися, що стосуватиметься завтра. Тому не пожалійте ті 10-20 гривень, які в кінці збору можуть вилитися в чималу суму для закриття потреб військових. Постійно наголошую, що волонтери просять не для себе, а для тих, хто на передовій дбає про мирне небо для нас усіх
