З 24 по 30 червня для невеликої делегації з Боратинської громади цей тиждень став по-справжньому особливим. Шестеро школярів із різних ліцеїв громади — Гіркополонківського, Баївського, Боратинського, Радомишльського та Рованцівського — разом із двома вчителями провели сім насичених днів у партнерському муніципалітеті Шпрендлінген-Гензінген, що в Німеччині.
- Це був не просто обмін — це був простір для відкриттів і знайомств, – повідомляють на сайті Боратинської сільської ради. – Діти та педагоги занурилися у місцеву культуру, вдосконалювали розмовну англійську й навіть зазирнули в те, як працює молодь у Німеччині.
- Ця поїздка стала для мене справжнім ковтком нового. Вразила щирість, із якою нас приймали, і те, як легко вдалося знайти спільну мову, — ділиться своїми враженнями Вікторія Васечко з Гіркополонківського ліцею. – Найбільше запам’яталася гостинність і відкритість німецької громади — це надихає та залишає спогади надовго.
Про теплу атмосферу першої зустрічі згадує й Карина Грек із Баївського ліцею: «Я була певна, що буде офіційно й трохи незручно, а натомість ми одразу почали спілкуватися, жартувати й обговорювати різне — це була справжня дружня компанія. Найцінніше — вечірні розмови та ідеї, які тепер можна втілювати вдома».
Протягом тижня школярі та педагоги відвідали молодіжний центр у Шпрендлінген-Гензінгені, заглянули у місцеву школу, помандрували до Майнца — старовинного міста з багатою історією, а ще побували в парламенті землі Рейнланд-Пфальц. Усе це допомогло краще зрозуміти, як працюють громади в Німеччині та якими можуть бути міжнародні партнерства у реальному житті.
- Щиро дякую пану Манфреду Шереру, голові Шпрендлінген-Гензінген, за теплий прийом нашої молоді, – наголошує Сергій Яручик, сільський голова. – Такі обміни — це не тільки про нові знайомства. Це про те, як міжнародна дружба допомагає громадам рости, обмінюватися досвідом і ставати сильнішими разом. Вірю, що попереду у нас ще багато спільних ініціатив!
Цей тиждень залишиться для дітей і педагогів спогадом про перші серйозні кроки у міжнародному партнерстві. А разом із ним — і вірою в те, що об’єднувати людей і країни можна не лише словами, а й справжніми справами.
