Проєкт був присвячений питанням, які особливо важливі для родин і людей, що переживають наслідки війни: як зберігати близькість після складного досвіду, говорити про емоції, помічати напругу у стосунках та знаходити безпечні способи вирішення конфліктів. У межах проєкту провели 6 практичних тренінгів для ветеранів і ветеранок, їхніх родин, молоді та інших жителів громади. Під час зустрічей говорили про емоції, ненасильницьку комунікацію, адаптацію після повернення з війни, партнерство, сімейні ресурси та моделі поведінки, які можуть передаватися з покоління в покоління. Окремим напрямом стала психологічна підтримка. Учасники долучилися до 5 групових зустрічей із психологом, а також могли отримати індивідуальні та кризові консультації.
Конфлікти розігрували на сцені, щоб разом шукати рішення
Практичним інструментом для розмови про складні ситуації став форум-театр. У Боратинській громаді провели 3 такі заходи, які загалом об’єднали 108 учасників. Формат передбачав не лише перегляд сцен із конфліктними ситуаціями. Учасники могли зупиняти дію, обговорювати побачене та пропонувати інші варіанти поведінки. Таким чином, складні життєві ситуації ставали приводом для спільного пошуку способів реагування без насильства. Ще одним напрямом стала інформаційна кампанія. У громаді створювали та поширювали матеріали про культуру ненасильницької комунікації та взаємопідтримку. Загалом розповсюдили 500 брошур, а інформаційне охоплення проєкту перевищило 22 600 осіб.
Фінальна зустріч об’єднала 62 учасників
Завершення проєкту відзначили спільною зустріччю, яка зібрала 62 учасників — ветеранів і ветеранок, членів їхніх родин та жителів громади. Фінальна подія поєднала активний відпочинок і неформальне спілкування. Учасники каталися на байдарках, разом частувалися, слухали історії родин, долучалися до творчих активностей, музики та розмов. Організатори наголошують, що завершення проєкту не означає завершення роботи з темами, які він порушував.
Напрацьовані практики продовжать використовувати
Центр життєстійкості Боратинської громади й надалі проводитиме зустрічі та навчання, спрямовані на розвиток навичок ненасильницької комунікації, взаємопідтримки та конструктивного вирішення конфліктів. Окремим результатом стала готовність закладів освіти громади продовжувати використовувати форум-театр як інструмент для обговорення складних суспільних тем. Педагоги побачили можливості цього формату не лише для розмови про насильство. Його також можна застосовувати під час обговорення булінгу, конфліктів, взаємин між дітьми та дорослими та інших питань, про які складно говорити у традиційному форматі. Цю домовленість закріпили документом про співпрацю, який підписав відділ культури та освіти громади. Він засвідчує готовність і надалі використовувати творчі та інтерактивні інструменти у роботі з важливими темами. Таким чином, після завершення проєкту в громаді залишаються не лише проведені заходи, а й напрацьовані інструменти, партнерства та досвід, який планують використовувати надалі. Найважливішим результатом організатори називають зміни, які складно виміряти статистикою: готовність людей говорити замість мовчати, слухати одне одного без звинувачень, звертатися по підтримку та помічати потреби тих, хто поруч. Проєкт «Повернення без болю: як не втратити одне одного» реалізовано у Боратинській територіальній громаді в межах співпраці Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні та ГО «Асоціація Амбасадорок України» за підтримки Норвегії. Окрему подяку організатори висловили Ірині Юзві за професійність, щирість і створення простору для відкритих розмов та взаємної підтримки. Учасників та учасниць проєкту також запрошують поділитися своїми враженнями та думками через анкету зворотного зв’язку.
Думки, погляди та рекомендації, викладені в цій ініціативі, належать авторам і авторкам та не обов’язково відображають офіційну політику чи позицію UNFPA, ГО «Асоціація Амбасадорок України» або Норвегії.
